Петрушанський Рафаїл Романович
ПЕТРУША́НСЬКИЙ Рафаїл Романович (15(27). 08. 1895, м. Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 02. 09. 1937, Київ) — радянський діяч. Учасник 1-ї світової війни. 1919 вступив до більшовицької партії. Перебував на профспілковій роботі. Від 1926 — член президії Київського окрвиконкому. Закінчив Київський будівельний інститут (1932). Працював на будівництві Московського метрополітену; в серпні–грудні 1933 — заступник голови Харківської міськради й завідувач комунгоспу Харкова; від 1934 — голова Київської міської ради. На цій посаді разом із секретарем Київського міськкому партії Саловим підписав звернення до Політбюро ЦК КП(б)У від 14 березня 1936 з пропозицією знести Володимирський собор і Десятинну церкву як об’єкти, що «не мають великої історичної цінності». У липні 1937 заарештований, 1 вересня того ж року за звинуваченням в участі у контрреволюційній троцькістській організації засуджений до розстрілу. Реабілітований 1956.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Арх. СБУ. № 38037; ЦДАГО України. Ф. 1, оп. 1, № 442, арк. 29.
Рекомендована література
- Андрієнко Ю. Велика Руїна // Наступ. [Прага], 1942, 22 лют.;
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників. К., 2008;
- Кумок В. Н., Воловник С. В. Евреи Мелитополя. Т. 1. Мелитополь, 2012.
Завантажити статтю
Людина 
