Петрякова Фаїна Сергіївна

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРЯКО́ВА Фаїна Сергіївна (23. 09. 1931, м. Старий Бихов, нині м. Бихов Могильовської обл., Білорусь — 05. 06. 2002, Львів) — мистецтво­знавиця. Доктор мистецтво­знавства (1993). Членкиня НСХУ (1976), Спілки критиків та істориків мистецтва (Львів, 1999). Закінчила філологічний факультет Львівського університету (1954), факультет теорії та історії мистецтва Ін­ституту живопису, скульптури й архітектури (Ленін­град, нині Санкт-Петербург, 1967). У 1954—57 — викладач російської мови та літератури Сокальського педагогічного училища (Львівська обл.); 1957—63 — бібліо­граф Львівського будинку офіцерів Прикарпатського військового округу; від 1963 — молодший, від 1975 — старший науковий спів­робітник, 1967—72 —завідувач фондів Музею етно­графії та художнього промислу; 1992—2002 — старший науковий спів­робітник від­ділу мистецтво­знавства Ін­ституту народо­знавства НАНУ (обидва — Львів); професор Львівської АМ. Досліджувала про­блеми історії та теорії українського гутного скла, фаянсу й порцеляни, єврейського декоративно-ужиткового мистецтва Галичини. Укладачка (та спів­укладачка) альбомів: «Мечислав Па­вловський» (1972), «Українське народне мистецтво. Кераміка і скло» (роз­діл «Українське народне скло», 1974), «Державний музей етно­графії та художнього промислу АН УРСР» (1976), «Сучасне українське художнє скло» (1980; усі — Київ); каталогів: «Стекло, художник, завод» (1984), «Зиновія Масляк. Скло» (1985), «Скло Андрія Бокотея», «Скло Франца Черняка» (обидва — 1988), «Пластика из стекла Виталия Гинзбурга», «Львівська кераміка», «Художній фарфор України кінця XVIII —ХІХ ст.» (усі — 1989), «Марія Курочка-Пінас», «Фарфор України. 200 р.» (обидва — 1992), «Львівська академія мистецтв. Кафедра художнього скла» (1998; усі — Львів) тощо.

Пр.: Українське гутне скло. К., 1975; Украинский художествен­ный фарфор (конец XVIII — начало ХХ ст. К., 1985; Максимил­лиан Гольдштейн — известный деятель культуры Галиции первой половины ХХ столетия: Страницы био­графии. Москва, 1994; Із спо­стережень над єврейським фаянсовим художнім ремеслом другої половини ХІХ — початку ХХ століть (Любича-Королівська) // Зап. НТШ: Пр. Комісії образотвор. та ужитк. мист-ва. Т. 236. Л., 1998; Фарфор Баранівки (До 200-літнього ювілею) // Укр. гончарство: Нац. культурол. щоріч. За роки 1996—99. Опішня, 1999. Кн. 4; Спасо-Межигірський монастир: образ святині в історико-художньому ландшафті України ІІ тисячолі­т­тя // Народо­знавчі зошити. 2003. № 1—2.

Літ.: Грималюк Р. Бог у деталях: Спогад про Фаїну Петрякову // Укр. керамол. журн. 2002. № 3; Космолінська Н. Сяйлива // По­ступ. 2002, 11 черв.; Дашкевич Я. Памʼяті Фаїни Петрякової // Родовід. К., 2003; Врочинська Г. Срібна нитка Фаїни Петрякової // Голос України. 2004, 5 черв.

Я. Р. Дашкевич

Завантажити статтю