Пипа Петро Васильович

Визначення і загальна характеристика

ПИ́ПА Петро Васильович (06. 07. 1952, с. Андрушівка Погребищенського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл.) — майстер художнього різьблення на дереві, писанкар. Член НСХУ (2023). Початкову мистецьку освіту здобув 1969 на курсах художнього оформлення при Вінницькому центрі народної творчості. Закінчив Таллінську морехідну школу (1972), Малинський лісотехнічний технікум (с. Гамарня Житомирської обл., 1984). У 1972–82 працював матросом, пізніше — боцманом на риболовецьких, рятувальних та науково-дослідних суднах. Повернувшись у рідне село, майже 25 р. був лісником у «Райагролісі». Автор понад 1 тис. творів, виготовлених переважно в техніці рельєфного різьблення на дереві (переважно тематичні композиції) та гравіювання на яєчній шкарлупі (шкрябанці). Надає перевагу барельєфному та контррельєфному різновидам різьблення. Творчий доробок П. сповнений українського національно-історичного колориту. Створює рельєфні флористичні мотиви із соняхами, ікони, портрети, багатофігурні сюжетні композиції на історичну, біблійну, міфологічну та побутову тематику. Один із провідних тематичних розділів майстра — Шевченкіана: у низці робіт відтворив характерні мотиви творів Кобзаря, до його 200-річного ювілею створив колекцію шкрябанок із автопортретами Т. Шевченка. Автор циклу рельєфних композицій про козацьку звитягу, галереї портретів гетьманів, полководців, зокрема Б. Хмельницького, І. Мазепи. Епічною виразністю сповнені численні інтерпретації уславленого народного образу козака Мамая, сцени з життя запорожців. Постійний учасник обласних, міських та районних мистецьких виставок. Персональні (понад 20) — у м. Мурманськ (РФ, 1982), Вінниці (2008–09, 2014, 2016–17, 2023), Києві (2008). Деякі роботи П. зберігаються у Вінницькому художньому та краєзнавчому музеях.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю