Приварникова Світлана Іванівна

ПРИВА́РНИКОВА Світлана Іванівна (11. 10. 1937, Запоріжжя — 22. 06. 2021, там само) — співачка (сопрано). Заслужена артистка УРСР (1984). Лауреатка Всесоюзного фестивалю самодіяльної творчості (1976). Закінчила Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (нині Дніпро, 1960), вокальну студію при Запорізькому народному оперному театрі (поч. 1970-х рр.). 1960–72 — інженер-конструктор «Облмiжколгосппроєкту», 1972–75 — інженер тресту «Запоріжводбуд». 1975–2004 — солістка-вокалістка Запорізької філармонії. Виступала з симфонічним оркестром філармонії (моноопера «Листи кохання» В. Губаренка, кантата «Знаки Зодіака» Б. Чайковського, арії з ораторії «Страсті за Матвієм», з «Магніфіката» Й.-С. Баха, арія і аріозо з «Семели» Ґ. Генделя, фінал для сопрано з Симфонії № 4 Ґ. Малера), з камерно-інструментальним ансамблем «Консонанс» (програми «Музика при свічах», «Звучить чарівний Моцарт»). Виконувала твори українських композиторiв М. Скорика, Л. Колодуба, А. Кос-Анатольського, В. Губаренка, Я. Верещагіна. Підготувала низку різноманітних сольних програм, зокрема романси М. Скорика на вірші Т. Шевченка. Володіла голосом з дивовижною рiвнiстю звучання у всьому дiапазоні, насиченим тембром в кантиленi з точною iнтонацiєю та благородним виконанням.

Завантажити статтю