Степанченко Галина Василівна
СТЕПА́НЧЕНКО Галина Василівна (31. 01. 1945, м. Казань, РФ) — музикознавець, музичний критик, музично-громадська діячка. Дочка В. Степанченка. Кандидат мистецтвознавства (1979), доктор філософії (2006). Заслужена діячка мистецтв України (2007). Премія імені М. Лисенка (2020). Член НСКУ (1982). Закінчила диригентсько-хорове відділення Київського музичного училища імені Р. Ґлієра (1964; кл. І. Сітка), Київську консерваторію (1969; кл. Л. Венедиктова), докторантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ (Київ, 2000). У 1965–69 викладала у дитячій музичній школі № 5 (Київ). Від 1969 — в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ: 1983–2007 — старший науковий співробітник, 2000–02 — в. о. заступника директора. Водночас 1980–82 викладала у Київській консерваторії. Заступник голови Київської організації НСКУ (від 1999), керівник прес-центру «Центрмузінформу» НСКУ (1993–2000). Висвітлює творчу діяльність українських композиторів Г. Гаврилець, Л. Дичко, І. Карабиця, Б. Лятошинського, М. Скорика, Є. Станковича, І. Щербакова. Має низку публікацій, присвячених діячам українського хорового мистецтва — А. Авдієвському, Б. Антківу, Л. Байді, Л. Венедиктову, М. Гобдичу, А. Масленниковій, П. Муравському, Б. Плішу, Є. Савчуку, Ю. Ткач. Авторка статей в «Українській музичній енциклопедії» (до 2006 — відповідальний секретар підготовчого етапу видання), УРЕ, ЕСУ. Авторка і ведуча творчих вечорів О. Безбородька, Г. Гаврилець, Л. Венедиктова, В. Іконника, Ж. і Л. Колодубів, С. Крутикова, С. Острової, В. Симоненка, В. Степурка, С. Турчака, В. Філіпенка, Я. Цегляра, І. Щербакова. Брала участь у понад 50-ти радіопередачах каналу «Культура», телепередачах «Шкільний екран» на каналі «УТ-2». Про діяльність С. знято телефільм «Моє життя — музика» (2005). Представляла українську культуру на міжнародних фестивалях і конференціях в Білорусі, Болгарії, Грузії, Естонії, Латвії, Молдові, Польщі, Фінляндії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Композитор Я. С. Степовий. К., 1974; Я. Степовий і становлення української радянської музики. К., 1979; Провідні хорові колективи Києва // Київ музичний. К., 1982; Я. С. Степовий. К., 1987; Ансамбль класичної музики ім. Б. Лятошинського. К., 2004; Лев Венедиктов. К., 2004; Композитор Ігор Щербаков. К., 2005; Людмила Байда та її хор «Павана». К., 2006; Композитор Ганна Гаврилець. К., 2006; Всесвіт Льва Венедиктова // Музика. 2014. № 5; З надією в серці: Зб. ст. К., 2015; Чародій хору [рец. на монографію О. Летичевської про творчість Л. Венедиктова] // Музика. 2019. № 3–4; Музичний Всесвіт маестро І.-Я. Гамкала // Гамкало І.-Я. Мій музичний Олімп. К., 2021.
Рекомендована література
- Мамчур І. Нове дослідження про Я. Степового // Народна творчість та етнографія. 1980. № 5;
- Сікорська І. Зі славними здобутками до ювілею // Українська музична газета. 2005. № 1;
- Вітаємо з ювілеєм // Ювіляри України (події та особистості) ХХІ ст. К., 2010. Вип. 4;
- Станкович Є. Слово про автора // Українська музична газета. 2014, жовт.–груд.;
- Голинська О. Знаки долі // Музика. 2015. № 1–2.
Завантажити статтю
Людина 
