Правдюк Олександр Андрійович
ПРАВДЮ́К Олександр Андрійович (25. 11. 1926, Вінниця — 22. 07. 1994, Київ) — музикознавець, фольклорист. Доктор мистецтвознавства (1984). Закінчив Львівську консерваторію (1954; кл. скрипки). Працював в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології НАНУ (Київ): від 1984 — провідний науковий співробітник відділу музикознавства. Записував музичний фольклор у різних регіонах України та займався транскрибуванням мелодій. Упорядник (співупорядник) збірників: «Народ і Шевченко» (1963), «Пісні великого Кобзаря» (1964), «Весілля» (1970, у 2-х кн.), «Рекрутські та солдатські пісні» (1974), «Народні пісні в записах Павла Тичини» (1976), «Українські народні пісні в записах Платона Майбороди» (1986; усі — Київ). Досліджував теорію й історію вивчення музичного фольклору. Займався шевченківською тематикою в музичному фольклорі (записував, нотував, упорядковував пісенні записи Шевченка та його улюблені пісні), вивчав кобзарське мистецтво в контексті історії фольклористики («Кобзарь Егор Мовчан», Москва, 1966; «Роменський кобзар Євген Адамцевич», К., 1971). Одним із перших в академічних колах звернув увагу на українські пісні національно-визвольної тематики, зокрема «про колективізацію й свавілля в часи сталінщини» у збірнику «Українські народні пісні (записи пожовтневого часу)» (К., 1991, упорядник), низці статей. Розглядав питання діалектики національного і міжнаціонального в народній музиці України у монографії «Міжнаціональні зв’язки в музичному фольклорі» (К., 1982) на прикладі українсько-російсько-білоруського прикордоння. Слабкою стороною праці, на думку В. Пальоного, є підміна етнографічного районування адміністративним, унаслідок чого терени Брянщини (українська історична Стародубщина) у П. помилково репрезентують «російський» матеріал, що «потягнуло за собою появу неіснуючого в реальності “стику” трьох східних культур».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ладові основи української народної музики. К., 1961; Збирач народних пісень // Народна творчість та етнографія. 1964. № 2; Т. Г. Шевченко і музичний фольклор України. К., 1966; Українська музична фольклористика. К., 1978; Методика записування музичного фольклору. К., 1981; Українські повстанські пісні // Народна творчість та етнографія. 1992. № 2.
Рекомендована література
- Єфремова Л. Пам’яті дослідника фольклору Олександра Правдюка // Народна творчість та етнографія. 1994. № 5–6;
- Пальоний В. Історія української музичної фольклористики другої половини 20 ст. К., 1997.