Похитонов Іван Павлович
ПОХИТО́НОВ Іван Павлович (27. 01(08. 02). 1850, с. Мотронівка Бобринецького пов. Херсонської губ., нині у складі с. Зелений Гай Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 22. 12. 1923, м. Льєж, Бельгія, за ін. даними — Брюссель) — живописець. Срібна медаль Салону мистецтв у Парижі (1900). Член Товариства південноросійських художників (1891), дійсний член Санкт-Петербурзької академії мистецтв (1904), член Товариства передвижників (1905). Навчався в Петровській землеробській і лісовій академії в Москві (1868—69), на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі (1870—71). Деякий час працював контролером в Одеському відділенні Державного банку, згодом був управителем батьківського маєтку в Мотронівці. В Одесі почав самостійно вивчати живопис (рисунок та акварель), керуючись порадами художника М. Дмитрієва-Оренбурзького. 1871 під час поїздки за кордон уперше взяв участь у мистецькій виставці в Женеві, де його акварельні пейзажі мали успіх і були придбані колекціонерами. 1876 брав участь у виставці передвижників в Одесі. У цьому ж році виїхав в Італію; від 1877 мешкав у Парижі, де цілком присвятив себе мистецтву, працюючи в майстерні Д. Кузнєцова. Став членом Товариства взаємодопомоги художників у Парижі; від 1879 експонував свої твори в паризьких салонах. Від 1893 перебував у Бельгії. 1913—19 жив у Росії та Україні. Від 1919 — в еміграції. Основні жанри — пейзаж, портрет, натюрморт. Невеликі за розміром пейзажі П. вирізняються гармонійним колоритом і мініатюрною технікою виконання. Персональні виставки — у Москві (1911, 1963), м. Льєж (1922, 1925), м. Антверпен (Бельгія, 1923). Полотна зберігаються в НХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Барбізон» (1880), «Пасіка» (1889), «Торре дель Греко» (1891), «Панн. Пляж» (1895), «На півдні Росії. Вівці на тирлі», «Зимові сутінки на Україні» (кін. 19 ст.), «Збирання картоплі. Жабовщизна», «Вечір в Україні», «Жнива».
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
