Смирнов Адріан Анатолійович

СМИРНО́В Адріан Анатолі­йович (03(16). 11. 1908, м. Новгород, Росія — 06. 12. 1992, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1946), професор (1948), академік АН УРСР (1967; у 1970—74 — її віце-президент). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1988), премія імені К. Синельникова АН УРСР (1981). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленін­градський університет (нині Санкт-Петербург, 1932). Працював 1932—34 в Уральському фізико-механічному ін­ституті; 1934—39 — Уральському індустріальному ін­ституті; водночас 1932—39 — в Уральському фізико-технічному ін­ституті (усі — м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); 1935—41, 1942—49 — у Свердловському університеті: доцент, професор, завідувач кафедри фізики, декан фізико-математичного факультету; 1939—41, 1942—49 — в Уральській філії АН СРСР (Свердловськ); 1949—50 — завідувач теоретичного від­ділу Ін­ституту фізики АН УРСР; 1950—91 — в Ін­ституті металофізики АН УРСР (до 1955 — Лабораторія металофізики; обидва — Київ): 1950—87 — завідувач теоретичного від­ділу та від­ділу теорії твердого тіла, березень—вересень 1955 — директор, від 1987 — радник при дирекції, 1988—92 — головний науковий спів­робітник; за сумісництвом 1950—57 — професор і завідувач кафедри теоретичної фізики Київського політехнічного ін­ституту; 1957—62 — професор Київського університету імені Т. Шевченка. 1963—66 — академік-секретар Від­ділу фізики АН УРСР. 1972—88 — головний редактор «Українського фізичного журналу». Побудував теорію залишкового електроопору сплавів, що упорядковуються, встановив залежність цього опору від параметрів далекого порядку, кореляції в роз­ташуван­ні атомів і величин, що характеризують різного роду спотворе­н­ня кри­сталічної гратки стопу; роз­робив новий метод дослідже­н­ня форми поверх­ні Фермі в металах і стопах, заснований на ви­вчен­ні кутового роз­поділу квантів, що утворюються при анігіляції позитронів з електронами провід­ності у монокри­сталах. Велику увагу ним було приділено роз­витку молекулярно-кінетичної та термодинамічної теорії металів і стопів: вперше побудовано теорію дифузії у стопах, що упорядковуються, перед­бачено ряд нових ефектів (згодом під­тверджених екс­периментально), повʼязаних із впливом впорядкува­н­ня атомів на їх дифузію; роз­винуто теорію роз­паду стопів, що містять домішки на вузлах і у між­вузловинах кри­сталічної гратки; роз­роблено метод точок роз­галуже­н­ня кривої рівноваги, за допомогою якого можна досліджувати фазові пере­творе­н­ня типу порядок—безпорядок і порядок—порядок у стопах із кількома фазовими пере­ходами і перед­бачати типи можливих над­структур; створено теорію впорядкува­н­ня стопів заміще­н­ня за високих тисків і теорію взаємного впливу двох ко­оперативних явищ — атомового та спінового упорядкувань (у феро- і антиферомагнетиках), що уможливили виявити ряд ефектів: особливості діа­грам стану, повʼязані із взаємним впливом атомного порядку та магнетизму компонентів у сплавах, зміну температури і роду фазового пере­ходу за екс­тремальних умов високих тисків тощо; роз­винуто теорію ізотопного впорядкува­н­ня атомів гідрогену по між­вузловинах, що при­звела до можливості немонотон­ної температурної залежності параметрів порядку за наявності вакантних між­вузловин; за­пропоновано не повʼязану з псевдокри­сталічним на­ближе­н­ням теорію дифузії та вʼязкості в простих рідинах, що оновила залежності коефіцієнтів самодифузії і вʼязкості від температури та зовнішнього тиску, що від­повід­ають екс­периментальним даним для рідких шляхетних газів і металів; роз­роблено теорію дифузії і термодифузії в стопах втіле­н­ня при великих концентраціях втілених атомів по між­вузловинах різного типу гратки металу, а також теорію фазових пере­творень із зміною порядку в системі втілених атомів, що знаходяться в нееквівалентних положе­н­нях гратки; вперше побудував послідовну молекулярно-кінетичну теорію стопів вилуче­н­ня, пояснив основні екс­периментально спо­стережувані особливості структурних і термодинамічних характеристик цих сплавів. На будівлі Ін­ституту металофізики встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю