Попович Ольга Петрівна

ПОПО́ВИЧ Ольга Петрівна (дівоче — Левчишин; 25. 01. 1961, м. Добре Місто, нині Вармінсько-Мазурського воєводства, Польща) — спів­ачка (сопрано), бандуристка, музико­знавець, диригент, педагог, музично-громадська діячка. Кандидат мистецтво­знавства (Київ, 2003), габілітований доктор (м. Катовіце, Польща, 2011), професор (2011). Член НСКУ (2008). Почесний знак «За заслуги перед культурою Польщі» (1999), від­знака Президента Польщі «Срібний хрест заслуги» (2003). Дитячі та юнацькі роки П. про­йшли в Пере­мишлі (Польща). Закінчила вокальний факультет Краківської музичної академії (1987; кл. І. Ясінської-Бушевич). 2000 удосконалювала вокальну майстерність в Музичній академії у Вроцлаві. Від 1988 працює в Ін­ституті музики Жешувського університету, водночас викладає в Краківській музичній академії (усі — Польща). Як спів­ачка виконує ораторіальну і камерну музику. Особливе місце у творчості за­ймає вокальна лірика українських композиторів. У репертуарі — соло­співи М. Вербицького, М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, Я. Лопатинського, Д. Січинського, В. Матюка, С. Людкевича, Б. Лятошинського, М. Скорика, Б. Фільц. У 1970-х рр. — одна з перших 15-ти бандуристів, за­прошених хор­мейстером і бандуристом В. Пайташем для під­силе­н­ня звуча­н­ня керованого ним церковного хору «Горі Серця» в Пере­мишлі (Польща). 1978 у Пере­мишлі створено ансамбль бандуристок «Бандура», до якого уві­йшла П., яка його очолила. П. провадить активну національну музично-культурну діяльність в українському середовищі Польщі як художній керівник цього ансамблю, диригент жіночого камерного хору «Намисто» (від 1989) й Молодіжного хору імені о. М. Вербицького (від 1992) в Пере­мишлі, як керівник Пере­миського центру культурних ініціатив «Митуса», організатор Між­народних фестивалів бандурної музики імені Г. Хоткевича. Багато ви­ступає як солістка й диригент українських хорових колективів у Польщі та за її межами: Україні, Німеч­чині, Австрії, Бельгії, Великій Британії, США, Канаді, Данії, Італії, Словач­чині. Популяризує українське вокальне мистецтво, зразки духовної хорової класики й твори українських композиторів (М. Вербицького, М. Лисенка, К. Стеценка, С. Людкевича, Б. Лятошинського, М. Скорика, Б. Фільц та ін.) серед польського населе­н­ня. У репертуарі — також українські народні пісні, низка з яких в обробці П. («Ой у вишневому садочку», «Їхав козак за Дунай») для ансамблю «Бандура», що по­стійно бере участь у багатьох фестивалях української культури в Польщі (зокрема 1995 — лауреат 14-го Фестивалю української культури в Пере­мишлі). Записала компакт-диски з українськими соло­співами та ораторіальними творами. Має числен­ні записи на польському та українському радіо й телебачен­ні.

Завантажити статтю