Бомко Микола Дмитрович
БО́МКО Микола Дмитрович (22. 05. 1973, с. Селище Тиврівського, нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 01. 06. 2023, поблизу с-ща Спірне Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 07. 06. 2023 у м. Болехів Калуського р-ну Івано-Франківської обл.) — військовик. Штаб-сержант. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (Хмельницький) та Чернівецький навчально-науковий юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія». 1993–2004 працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску через державний кордон України з Польщею «Рава-Руська» (нині Львівський р-н Львівської обл.). 2004 заснував завод з розливання Підбузької мінеральної води (Дрогобицький р-н Львівської обл.). Останнім часом проживав у Болехові. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2024) — у лавах Збройних сил України. Служив у 1-му взводі 8-ї роти оперативного призначення (на БТР) 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади швидкого реагування «Рубіж» Національного гвардії України. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено просування противника, знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки.