ДАНИЛЬЧУ́К Віктор Васильович (13. 02. 1967, м. Шепетівка Хмельницької обл.) — скульптор-фарфорист. Закінчив Київський художньо-промисловий технікум (1990; викладач А. Симоник). 1990–97 працював скульптором на Полонському заводі художньої кераміки (Хмельницька обл.), обі­ймав посаду головного художника (1996–97). Створював скульптуру, посудні форми (соусник, молочники, глечики, вази), скриньки («Хатинка»), фігурний подарунковий посуд (штофи, фляги, кухлі) для лікеро-горілчаних напоїв. Із творчістю Д. повʼязаний остан­ній етап роз­витку фарфорової пластики на під­приємстві. Автор побутової, побутово-історичної, анімалістичної («Терʼєр», «Собачка Тобік», «Лисичка», «Тигреня») пластики, композицій щодо епізодів з власного життя («Матросик. Одеса», 1995), а також на літературні («Лісова пісня»), фольклорні (за мотивами української народної пісні «Горіла сосна, палала» — триптих «На полонині», «Пісня гір», «Овечка», 1993), казкові сюжети («Котигорошко», «Пан Коцький»; обидві — 1992). На початку 1990-х рр. за ініціативи Д. на заводі за­проваджено виробництво творів сакральної тематики за іконо­графією західноєвропейської католицької фігурної пластики, на які в той час був великий попит («Роз­пʼя­т­тя (Голгофа)», 1994; «Хрест на­престольний», 1996; «Матір Божа», 1999). На замовле­н­ня приватних фірм моделював фігурну тару — сувенірні штофи та фляги різної тематики, що реалізовували для лікеро-горілчаних заводів. Серед перших таких виробів — фляги «Карпати», «Молдова», «Монах». У посудинах роз­вивав теми казок, байок, українського побуту, історичну тематику, зокрема варіював у них тему козацтва («Гармаш») і козацької старшини («Геть­ман»), також зображував отаманів, шинкарів, правителів, обі­гравав у жартівливій формі атрибути сучасності (фляга «Шефська/Директорська») і державності («Булава», «Герб-тризуб»). Після звільне­н­ня з роботи продовжив моделювати такі вироби вдома. Фарфорові зразки випалював на технічних базах різних фарфорових заводів України. На­прикінці 1990-х рр. — на початку 2000-х рр. за його ініціативи на Полонському фарфоровому заводі спробували запустити на потік виготовле­н­ня сувенірів — фігурки в жанрі анімалістичного шаржу. Загалом у творчому доробку майстра майже 70 різноманітних моделей фарфорової пластики. У 2010-х рр. роз­робив низку нових моделей пластики в основному на зимову й новорічну тематику — «Дівчинка зі снігурами», «Снігуронька» (обидві — 2012) «Дід Мороз» (2018), парні сувеніри «Сніговики-тенісисти» (2019, за ескізом О. Коломієць), деякі — з функціональним при­значе­н­ням (під­ставки під олівці «Санта Клаус», 1996, 2012; ємність для спецій «Заєць-гонщик», 2012). Ці твори характеризують Д. як вправного мініатюриста, демонструють реалістичне трактува­н­ня образів, деталізовану проробку форми, ніжний роз­пис під­поливʼяними фарбами. Учасник між­народної ви­ставки «Золотий платан» (Одеса, 1996). Персональні — у Шепетівці, 1996), Хмельницькому (2002). Деякі твори зберігаються в Полонському історичному музеї, Хмельницькому крає­знавчому музеї, Регіональному музеї в Добчицях (Польща).