Попов Костянтин Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ПОПО́В Костянтин Дмитрович (1849, с. Михайлівка Воронезької губ., Росія — 05. 05. 1911, Київ) — патролог-візантолог. Доктор богослов’я (1904), доктор церковної історії (1904), професор (1904). Закінчив Павлівське духовне училище (Воронезька губ., 1865), Воронезьку духовну семінарію (1871), Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1875). Відтоді викладав у Астраханській духовній семінарії та єпархіальному жіночому училищі (Росія); був членом комісії з вивчення та опису архівних справ Астраханської духовної консисторії; від 1877 — у Київській духовній академії: від 1884 — екстраординарний, від 1904 — ординарний професор кафедри патристики, від 1910 — позаштатний професор. 1886 перебував у науковому відрядженні на християнському Сході. Під час революційних подій 1905–07 підтримував консервативно налаштованих викладачів академії. Член Комісії при Святому Синоді зі складання нового академічного статуту (1909). Візантологічні зацікавлення пов’язані з дослідженням постаті блаженного Діадоха.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Блаженного Диадоха (V века), епископа Фотики древнего Эпира, учение о рассудке, совести и помыслах // Труды Киевской духовной академии. 1898. № 7, 8; Блаженного Диадоха (V века), епископа Фотики древнего Эпира, учение о молитве Иисусовой // Там само. 1902. № 12; Учение Диадоха «об отношении подвижников к врачеванию телесных болезней» // Там само. 1903. № 2; Блаженный Диадох (V в.), епископ Фотики древнего Эпира и его творения. Т. 1. К., 1903.
Рекомендована література
Завантажити статтю
