Пугач Ігор Олександрович

ПУ́ГАЧ Ігор Олександрович (13. 12. 1979, м. Кременчук Полтавської обл. — 29. 06. 2022, по­близу с. Дементіївка Харківського р-ну Харківської обл., похований 01. 07. 2022 у с. Пришиб Кременчуцького р-ну) — військовик. Майор. Герой України (2024, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив Пришибську загальноосвітню школу. Від грудня 1997 пере­бував на строковій службі у внутрішніх військах МВС України; у липні 1999 прийнятий на військову службу за контрактом у 26-й окремий баталь­йон Національної гвардії України (Кременчук), професійну військову карʼєру роз­почав прапорщиком, кінологом, після здобу­т­тя вищої освіти отримав офіцерське зва­н­ня. 2014—17 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від кінця 2021 — за­ступник командира 3-го баталь­йону 3-ї бригади оперативного при­значе­н­ня імені П. Болбочана Національної гвардії України (Харків). У вільний час захоплювався бджільництвом. Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжував виконувати бо­йові зав­да­н­ня. 26 лютого 2022 по­близу Харкова з групою бійців взяв у полон російську десантно-роз­відувальну групу, також захопив їхній автомобіль та велику кількість зброї. 21—26 червня того ж року від­бив низку атак кадирівців і російських морських піхотинців. Загинув у ніч з 28 на 29 червня під час роз­відки боєм по­близу с. Дементіївка. Разом з по­братимами знищив близько взводу живої сили противника, танк, 3 БМП і 2 бронетранс­портери. На­прикінці літа 2022 Ігор Пугач планував стати слухачем Військової академії. На його честь у серпні 2022 пере­йменовано вулицю Ватутіна у Кременчузі та у лютому 2024 на­звано вулицю в с. Пришиб. У березні 2024 на будинку на вулиці Ма­йора Пугача, № 3 у Кременчузі, де він народився, а нині проживає його родина, встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю