ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Лапунов Ніколь Іванович

ЛАПУНО́В Ніколь (Ніко) Іванович (08. 03. 1981, м. Верхівцеве, нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл. — 04. 06. 2024, Полтава, похований у рідному місті) — актор, режисер, художник театру, сценограф, модельєр. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж (нині Дніпро, 2000; майстерня О. Самохвалова), Харківський університет мистецтв (2006). У 2002–12 працював у Кримському українському музичному театрі (серед оформлених вистав — «Парфюмер» за романом «Парфуми» П. Зюскінда, «Медея» за Евріпідом (обидві — також режисер), «Пер Ґюнт» Г. Ібсена); 2012–14 — театрі ляльок «Буріме». Водночас від 2012 викладав у Кримському університеті культури, мистецтв і туризму (усі — Сімферополь). Після анексії Криму РФ 2014 переїхав до Миколаєва, де працював в українському театрі драми і музичної комедії. Знімався у документальному фільмі «Крим. Повернення додому» (2014–15, режисер І. Денисова). Брав участь у волонтерських програмах, працював з дітьми-переселенцями з тимчасово окупованих територій. 2015–16 — головний художник, 2016–17 — режисер Миколаївського театру ляльок. 2019–24 — головний режисер Полтавського театру ляльок. Займався вишивкою, створював колекції одягу, які демонстрував на європейських подіумах (зокрема в Барселоні, Іспанія). Л. — автор вишитого анімаційного триптиха «Де я? Молитва. Моя Україна» (2016), який присвятив О. Сенцову та ін. політв’язням з України, які перебували в полоні в РФ. Перший з мультфільмів розповідає про тугу за рідною домівкою та Кримським п-овом, 2-й — про біль за загиблими воїнами АТО, 3-й — про надію на краще майбутнє України. Режисерська робота «А хай то качка копне!» М. Гушньовської, яку поставив на сцені Тернопільського театру актора і ляльки, 2021 стала лауреатом 4-го Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «GRA» у номінації «Найкраща вистава для дітей». З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 долучився до лав ЗСУ. 18 травня 2024 зіграв у відновленій виставі «Великий льох». Помер від важкої хвороби.

Додаткові відомості

Основні вистави
«МоцArt» Н. Лапунова (2010), «Крабат — учень чаклуна» за О. Пройслером (2019), «Леді в лавандовому» за мотивами однойменного оповідання В.-Дж. Локка (2020), «Великий льох» за однойменною поемою-містерією Т. Шевченка (2021), «Мауґлі» за «Книгою джунглів» Р. Кіплінґа (2022).

Рекомендована література

  1. «Леді в лавандовому»: подорож у часі // Зоря Полтавщини. 2020, 22 груд.;
  2. Ніко Лапунов: чарівник, який творить казки // Новини Полтавщини. 2021, 25 листоп.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
актор
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
885034
Вплив статті на популяризацію знань:
84
Бібліографічний опис:

Лапунов Ніколь Іванович / Т. В. Вітряк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-885034.

Lapunov Nikol Ivanovych / T. V. Vitriak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-885034.

Завантажити бібліографічний опис

Євдошенко
Людина  |  Том 9  |  2009
Н. В. Попович-Кузнецова
Євенко
Людина  |  Том 9  |  2009
М. Г. Лабінський
Євстигнєєв
Людина  |  Том 9  |  2009
В. М. Войтенко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору