Пузіков В’ячеслав Михайлович

ПУ́ЗІКОВ Вʼячеслав Михайлович (14. 08. 1947, с. Подоли Купʼянського р-ну Харківської обл. — 11. 12. 2014, Харків) — фізик, матеріало­знавець. Доктор фізико-математичних наук (2000), академік НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003), премія імені І. Францевича НАНУ (2009). Закінчив Харківський університет (1970). Від­тоді працював у Науково-технологічному комплексі «Ін­ститут монокри­сталів» НАНУ (Харків): 1991—95 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту монокри­сталів, 1995—2004 — директор Від­діле­н­ня оптичних та кон­струкційних кри­сталів Науково-технологічного комплексу, 2004—14 — директор Ін­ституту монокри­сталів. Основні наукові дослідже­н­ня в галузі технології одержа­н­ня, структури, фізичних властивостей тонких магнітних і напів­провід­никових плівок. Об­ґрунтував наукові основи технології осадже­н­ня алмазоподібних плівок з сепарованих за масою іон­них пучків вуглецю на під­кладки різної природи. Керував роз­робле­н­ням технології вирощува­н­ня оптичних і лазерних кри­сталів та організував їх дослідно-промислове виробництво, зокрема: великогабаритних нелінійно-оптичних монокри­сталів КDР та монокри­сталів лейкосапфіру. Ініціював створе­н­ня Української асоціації з росту кри­сталів.

Завантажити статтю