Лущій Світлана Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ЛУЩІ́Й Світлана Іванівна (06. 12. 1973, с. Лозовий Яр Яготинського, нині Бориспільського р-ну Київської обл.) — літературознавець. Доктор філологічних наук (2019). Закінчила Ніжинський педагогічний інститут (Чернігівська обл., 1996). Від 1998 працює в Інституті літератури НАНУ (Київ), де пройшла шлях від старшого лаборанта відділу рукописних фондів і текстології до завідувача відділу зарубіжної україністики (від 2022). Наукові дослідження: література української діаспори 2-ї половини 20 ст. і «розстріляного відродження»; джерелознавство та текстологія. Авторка розділів у колективних монографіях «Українська культура: еволюція кризової свідомості» (2013), «Стратегії і практика культурних перетворень: зарубіжний досвід» (2015; обидві — Тернопіль), «XX –XXI століття: жанрово-стильові й лінгвістичні метаморфози в українській мові та літературі» (Оломоуц, 2016), а також статей, рецензій. Брала участь у підготовці «Шевченківської енциклопедії» у 6-ти т. (статті про діаспорних дослідників творчості Т. Шевченка).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Художні моделі буття в романах В. Підмогильного. К., 2008; Романістика української діаспори 1960 –1980-х рр.: проблематика, жанрово-стильові парадигми. Т., 2017; «Велика проза» української діаспори 1940–1980-х років // Бібліотечка «Дивослова». 2017. № 2; «Відродити історію знищень і відроджень»: Ю. Лавріненко і літературно-критична думка діаспори. К., 2018.
Завантажити статтю
Людина 
