Костюченко Сергій Петрович
КОСТЮЧЕ́НКО Сергій Петрович (16. 04. 1977, м. Новоград-Волинський, нині Звягель Житомирської обл. — 10. 06. 2022, поблизу м. Бахмут Донецької обл.) — військовик. Старший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го та 2-го (посмертно) ступенів (обидва — 2022). Від 1995 відбував строкову службу у внутрішніх військах спеціального призначення в підрозділі «Ягуар». 1997 здобув найвищу нагороду спецназу — Краповий берет. 2014–15 як доброволець брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Служив у 54-му окремому розвідувальному батальйоні Сухопутних військ Збройних сил України. Разом із побратимами здобув зразки військового озброєння з російським маркуванням і передав його найвищому керівництву держави як доказ участі РФ у цій війні. Перебуваючи у Донецькій обл., неодноразово зі своєю групою організовував відбиття нападів диверсантів, влаштовував засідки ворогу. Під час Дебальцівського котла допомагав українським військовим виходити з оточення. Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) у складі рідного батальйону знову виконував бойові завдання. Неподалік с. Покровське Бахмутського р-ну Сергій Костюченко та бойовий розрахунок, у складі якого він знаходився, знищили ворожі АГС-17 і міномет та групу піхоти противника. Того ж дня він, закривши своїм тілом вхід у сховище, прийняв значну кількість уламків від мінометної міни на себе, тим самим врятував від загибелі більшість членів своєї розвідувальної групи. Почесний громадянин Звягеля (від червня 2023, посмертно).