Пущенко Сергій Миколайович

ПУ́ЩЕНКО Сергій Миколайович (28. 06. 1960, с. Володимирівка Межівського, нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл. — 02. 03. 2022, м. Васильків Обухівського р-ну Київської обл., похований 05. 03. 2022 у Рівному) — графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв України (2019). Премія імені Б. Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (2018). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпро, 1979), Український поліграфічний інститут у Львові (1987). Працював художнім редактором у видавництві «Прапор» у Харкові, згодом — на творчій роботі. Відомий як живописець, графік, дизайнер, ілюстратор та оформлювач книг. Створював пейзажі, портрети, натюрморти в різноманітних техніках і стилях. Основна тематика робіт пов’язана з історією України, козацтвом, народними героями, природою. Учасник Революції гідності; від 2014 — волонтер. Під час російської збройної агресії проти України воював добровольцем у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» і 5-го Окремого батальйону Української добровольчої армії (2015–18). На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022) у складі Рівненської добровольчої групи став на захист країни. Загинув у бою з російськими диверсантами. Автор серії полотен «Козацькому роду — нема переводу», «Художник і час», «Світ і гра» (офорти), «Портрети добровольців на війні» (2015–18; 113 робіт; влітку 2022 їх вдалося привезти з Харкова до Львівського воєнно-історичного музею; 2018 видано у Харкові однойменну книгу-альбом). Ініціатор, автор фотографічних мистецьких творів-колажів, дизайнер книжково-мистецького проєкту «Тарас Шевченко. Кобзар. Фронтовий кобзар» (Х., 2020). У живописі часто експериментував, опробовуючи власні пластичні та кольорові наробки. Працював у техніці різцевої гравюри, гратографії, літографії, сухої голки, офорту тощо. Брав участь у мистецьких виставках від 1987. Персональні — у Києві (2017–18), Львові (2017–18, 2022 — посмертна), Тернополі, Івано-Франківську (обидві — 2017), Харкові, Черкасах, Херсоні, Рівному (усі — 2018). Деякі твори П. зберігаються в Національному музеї історії України, Національному музеї літератури України (обидва — Київ), Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» (м. Батурин Чернігівської обл.), Національному історико-археологічному заповіднику «Кам’яна Могила» (с-ще Мирне), Гуляйпільському (обидва — Запорізька обл.) та Рівненському краєзнавчих музеях, Музеї історії запорозького козацтва (Запоріжжя), Черкаському художньому музеї.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю