Пухлянко Євген Леонідович
Визначення і загальна характеристика
ПУХЛЯ́НКО Євген Леонідович (28. 02. 1955, м. Краматорськ Сталінської, нині Донецької обл.) — піаніст, композитор, педагог. Чоловік Т. Рощиної, батько М. Пухлянко. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Закінчив Київську консерваторію (1979; кл. А. Рощиної) та асистентуру-стажування при ній (1982; керівник А. Рощина). 1979–83 — концертмейстер кафедри сольного співу Київської консерваторії. 1983–88 — соліст Державного духового оркестру України, 1988–93 — Естрадно-симфонічного оркестру Державної телерадіокомпанії України (обидва — Київ). 1993–96 працював за кордоном. 1996–2009 — начальник управління мультимедійних технологій «Промінвестбанку». 2009–19 — концертмейстер естрадного оркестру Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Від 2019 викладає на кафедрі концертмейстерства Національної музичної академії України (усі — Київ). Гастролі у Німеччині, Польщі, Угорщині, Сербії, Ізраїлі, Франції. Бере участь у різноманітних музичних фестивалях, значних мистецьких акціях, урядових урочистостях. Співпрацює з провідними оркестрами України. Композиторська творчість П. характеризується органічним поєднанням класичної манери письма з українськими фольклорними джерелами. Особливу популярність здобув вокальний доробок П., що налічує кілька десятків різножанрових пісень, сповнених українського національного колориту, зокрема «Магія музики», «Люблю я свою Україну», «Стольний град Київ», «Пісне моя зоряна», «Князю Володимиру», «Величаві Карпати» та ін. Пісні П. постійно звучать у виконанні Ф. Мустафаєва, Н. Шелепницької, В. Гришка, І. Семененко, С. Торбенка, В. Волощука. Як композитор П. є лауреатом низки музичних конкурсів та фестивалів («Пісенний вернісаж», «Шлягер року» тощо). Здійснив багато фондових записів для Національної радіокомпанії України.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
