Пустовалов Олександр Іванович

ПУСТОВА́ЛОВ Олександр Іванович (06. 02. 1937, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — хоровий диригент, композитор, педагог. Доцент (1993). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1976), Латвійської РСР (1967). Під­полковник (1983). Закінчив Хорове училище при Ленін­градській капелі імені М. Глінки (1954), Ленін­градську консерваторію (1959; кл. хорового диригува­н­ня Є. Кудрявцевої), аспірантуру при ній (1968). У 1955—58 — спів­ак вокально-інструментального ансамблю «Дружба» (за участі Е. Пʼєхи). 1959—62 служив в армії. 1962—71 — хор­мейстер Ансамблю пісні і танцю Прибалтійського військового округу (Риґа), 1970—71 — Центрального ансамблю пісні і танцю Групи радянських військ у Німеч­чині, 1971—74 — художній керівник Ансамблю пісні і танцю авіації радянських військ у Німеч­чині, 1974—91 — начальник і художній керівник Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу (у репертуарі також хорові твори та пісні А. Штогаренка, І. Шамо, М. Скорика, І. Карабиця, В. Філіпенка та ін.), 1991—94 — Ансамблю пісні і танцю ЗСУ, де створив нову українську про­граму народних і патріотичних пісень. 1987—89 — викладач диригува­н­ня Педагогічного ін­ституту, 1989—91 — Ін­ституту культури, 1991—93 — Консерваторії (усі — Київ). Від 1994 — у від­ставці. На пропозицію західних ім­пресаріо створив хор-ретро радянської армії, що виконував хіти армійської тематики, а також українські народні та військові (козацькі й пов­станські) пісні. Хор з успіхом ви­ступав у Польщі, Німеч­чині, Франції, Бельгії, Швейцарії, Канаді. Учасник Всесвітніх фестивалів молоді та студентів (Москва, 1957 — у складі вокально-інструментального ансамблю «Дружба», золота медаль; Берлін, 1972, як художній керівник Центрального ансамблю пісні і танцю Групи радянських військ у Німеч­чині). Автор Концерту для фортепіано з орке­стром «Мужність», пісень «Люди, земля прекрасна» (слова О. Вратарьова), «Синівська доля» (слова Б. Олійника), «Помирає солдат» (слова Е. Межелайтіса), «Люди всіх континентів», «Колискова неві­домому солдату» (обидві — на власні слова), обробок українських колядок для хору й симфонічного оркестру тощо.

Завантажити статтю