Пазюк Лев Іванович
Визначення і загальна характеристика
ПАЗЮ́К Лев Іванович (16. 10. 1911, Тифліс, нині Тбілісі — 25. 06. 1979, Одеса) — геолог. Кандидат геолого-мінералогічних наук. Закінчив Ростовський університет (РФ, 1933). Відтоді працював у Московському геолого-розвідувальному інституті; згодом за розподілом направлений в Одеський університет: 1938–60 — завідувач кафедри мінералогії та петрографії, 1952–57 — проректор з наукової роботи. Був членом Всесоюзного мінералогічного товариства. Досліджував іризируючі андезин-лабрадори України, Канади, Норвегії, Фінляндії та ін.; кристалічні породи Середнього Побужжя; неконсолідовані відклади берегової смуги північно-західного шельфу Чорного моря. 2012 в Одесі видано збірник, присвячений 100-річчю П.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы по петрологии метаморфических сланцев района р.р. Мушта и Хасаута на Сев. Кавказе // Ученые зап. Ростов. ун-та. 1937. Вып. 10; О природе иризации андезин-лабрадоров // Докл. АН СССР. 1954. Т. 98, № 3; Про літологію і особливості осадконагромадження неогенових відкладень південної частини Каховського водосховища // Пр. Одес. ун-ту. Сер. геол. та геогр. наук. 1957. Т. 147, вип. 5; Геология острова Змеиного (Черное море) // Геология побережья и дна Черного и Азовского морей в пределах УССР. 1969. № 3 (співавт.); Про мінералогічний склад та генезис пісків центральної частини Одеської банки на Чорному морі // Там само. 1972. № 5 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
