Явдась Митрофан Іванович
ЯВДА́СЬ Митрофан Іванович (03(16). 06. 1903, х. Дубковий, нині у складі с. Якимове Миргородського р-ну Полтавської обл. — 29. 12. 1966, м. Вотербері, шт. Коннектикут, США) — церковний діяч УАПЦ. Закінчив Полтавську загальноосвітню школу для дорослих, навчався у Полтавському ІНО. 12 липня 1925 єпископом Юрієм (Жевченком) рукопокладений на священника. Душпастирював на Полтавщині. 3 жовтня 1929 заарештований, засуджений до 7-ми р. ув’язнення. Покарання відбував у таборах на Далекому Сході. 1937 повернувся в Україну. Після нападу Німеччини на СРСР від 1941 організовував церковне життя УАПЦ на Дніпропетровщині. Від 1944 — на еміграції у Німеччині. Від 1950 — адміністратор і благовісник УАПЦ (соборноправної) у Західній Німеччині, до нього перейшов архів Благовісництва й Краєвої ради УАПЦ (соборноправної). Видавав «Бюлетень Благовісництва УАПЦ». Автор праць «Матеріяли до Патерика Української Автокефальної Православної Церкви» (ч. 1, Мюнхен, 1951), «Українська Автокефальна Православна Церква: Документи для історії» (Мюнхен; Інґольштадт, 1956). Аргументовано полемізував з І. Власовським. 1957 переїхав до США, взяв участь в організації Братства імені митрополита Василя (Липківського). Реабілітований 1989.
Рекомендована література
- Бульбенко Ф. Блаженної пам’яти протопресвітера о. Митрофана Явдася // Церква й життя. Чікаґо, 1967. Ч. 5, 6;
- Білокінь С. Дослідження історії УАПЦ (1921–1930-ті роки) у незалежній вітчизняній та зарубіжній історичній літературі // Україна XX ст.: Зб. статей. К., 1993.