Шелест Віталій Петрович
Визначення і загальна характеристика
ШЕ́ЛЕСТ Віталій Петрович (15. 10. 1940, Харків — 06. 06. 2020, Москва) — фізик. Син Петра, чоловік Алли Шелестів. Доктор фізико-математичних наук (1968), професор (1969), член-кореспондент НАНУ (1969). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1962). Працював 1965–66 в Об’єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна Московської обл.); 1966–74 — заступник директора з наукової роботи Інституту теоретичної фізики АН УРСР (Київ); 1974–76 — у Математичному інституті АН СРСР; 1976–82 — заступник директора Всесоюзного НДІ фізико-технічних радіовимірювань; від 1982 — у Науково-дослідному центрі з вивчення властивостей поверхонь і вакууму (усі — Москва). Наукові дослідження присвячені проблемам ядерної фізики, статистичної фізики, квантової метрології. Один із авторів фундаментальних досліджень і розробок у галузі фізики елементарних частинок. Виконав цикл праць, пов’язаних із квантово-механічною і теоретико-польовою задачею трьох тіл (1964–65), що дало змогу прояснити одне з основних питань теорії елементарних частинок — питання про аналітичну структуру багаточастинкових парціальних амплітуд розсіювання елементарних частинок. Разом з колегами ввів рівняння, що описують сильновзаємодійні елементарні частинки на основі уявлень про кварки, і запропонував релятивістську інваріантну кваркову модель сильновзаємодійних елементарних частинок, відому зараз як модель ефективних кварків. Досліджував зв’язки між різними структурними моделями, між структурними моделями і моделями взаємодії гадронів, зокрема партонними моделями.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Scattering matrix elements in the relativistic three body problem // Phys. Lett. 1964. Vol. 13 (співавт.); О возможности учета трехчастичных сил в релятивистской задаче рассеяния трех тел // Докл. АН СССР. 1966. Т. 167, № 4; Аналитическое продолжение дуальных амплитуд с мандельстамовской аналитичностью // Теоретическая и математическая физика. 1972. Т. 13, № 3 (співавт.); Модели сильновзаимодействующих элементарных частиц. Москва, 1975. Т. 1. Структурные модели и динамика адронных взаимодействий; 1976. Т. 2. Дуальные модели (співавт.); Лекции о структуре и свойствах адронов при высоких энергиях. Москва, 1976; Gazing into the multiparton distribution equations in QCD // Phys. Lett. B. 1982. Vol. 113 (співавт.); Exactly solvable model of a phase transition between hadronic and quark-gluon matter // Theor. Math. Phys. 1982. Vol. 52 (співавт.); Конечнотемпературная глюодинамика с пробными зарядами в различных представлениях // Теоретическая и математическая физика. 2007. Т. 152, № 3 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
