Шевченко Денис Валерійович

Визначення і загальна характеристика

ШЕВЧЕ́НКО Денис Валерійович (11. 01. 1999, Харків — 06. 12. 2023, поблизу с-ща Ямпіль Краматорського р-ну Донецької обл., похований 12. 12. 2023 у с. Лигівка Красноградського р-ну Харківської обл.) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Харківську гімназію № 82 (2016), Національну академію Національної гвардії України (Харків, 2020, спеціальність «військове управління», кваліфікація «офіцер тактичного рівня») та Харківський університет внутрішніх справ (2021, спеціальність «право»). Часто проводив канікули в дідуся та бабусі в Лигівці. З дитячих років мав лідерські якості, що у подальшому сприяло становленню його як професійного командира. У шкільні роки відвідував різноманітні гуртки, зокрема театральний і з бальних танців. Захоплювався тхеквондо та професійно займався триатлоном (виконав нормативи у кандидати в майстри спорту, був членом збірної України, посідав призові місця на всеукраїнських і міжнародних змаганнях). Від 2020 служив у м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл. в 3-му батальйоні оперативного призначення «Гроза» 1-ї бригади оперативного призначення імені П. Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) виконував бойові завдання. Як командир роти брав участь у боях на території Бучанського р-ну, зокрема поблизу сіл Мощун і Горенка. Потім воював на лиманському напрямку неподалік межі Донецької та Луганської областей, зокрема й за Серебрянський ліс. Завжди першим заходив на нульову позицію та виходив останнім. Ніколи не залишав побратимів на полі бою — ні поранених, ні загиблих. Підлеглі завжди були готові слідувати за ним у найзапекліших ситуаціях і виконувати найскладніші бойові завдання. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено вороже просування, знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки. Загинув унаслідок мінометного обстрілу.

Завантажити статтю