Шевченко Денис Валерійович

Визначення і загальна характеристика

ШЕВЧЕ́НКО Денис Валері­йович (11. 01. 1999, Харків — 06. 12. 2023, по­близу с-ща Ямпіль Кр­аматорського р-ну Донецької обл., похований 12. 12. 2023 у с. Лигівка Красно­градського р-ну Харківської обл.) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Закінчив Харківську гімназію № 82 (2016), Національну академію Національної гвардії України (Харків, 2020, спеціальність «військове управлі­н­ня», кваліфікація «офіцер тактичного рівня») та Харківський університет внутрішніх справ (2021, спеціальність «право»). Часто проводив канікули в дідуся та бабусі в Лигівці. З дитячих років мав лідерські якості, що у подальшому сприяло становлен­ню його як професійного командира. У шкільні роки від­відував різноманітні гуртки, зокрема театральний і з бальних танців. Захоплювався тхеквондо та професійно за­ймався триатлоном (виконав нормативи у кандидати в майстри спорту, був членом збірної України, посідав призові місця на всеукраїнських і між­народних змага­н­нях). Від 2020 служив у м. Ірпінь Бучанського р-ну Київської обл. в 3-му баталь­йоні оперативного при­значе­н­ня «Гроза» 1-ї бригади оперативного при­значе­н­ня імені П. Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) виконував бо­йові зав­да­н­ня. Як командир роти брав участь у боях на території Бучанського р-ну, зокрема по­близу сіл Мощун і Горенка. Потім воював на лиманському напрямку неподалік межі Донецької та Луганської областей, зокрема й за Серебрянський ліс. Завжди першим заходив на нульову позицію та виходив остан­нім. Ніколи не залишав по­братимів на полі бою — ні поранених, ні загиблих. Під­леглі завжди були готові слідувати за ним у найзапекліших ситуаціях і виконувати най­складніші бо­йові зав­да­н­ня. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено вороже просува­н­ня, знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки. Загинув унаслідок мінометного об­стрілу.

С. І. Шевченко

Завантажити статтю