Пачовський Борис
Визначення і загальна характеристика
ПАЧО́ВСЬКИЙ Борис (28. 03. 1931, м. Перемишль, Польща — 11. 08. 2010, Нью-Йорк) — живописець, графік. Син Василя, брат Романа Пачовських. Член Об’єднання митців українців Америки (1955). Емігрував до США 1950. Закінчив Нью-Йоркський міський коледж (1956, ступінь бакалавра мистецтва), школу Ліги студентів мистецтва в Нью-Йорку. Працював мистецьким керівником ж. «Musical America», «Stereo Review» (1962–84); лектором у галузі японської стародавньої графіки в Інституті азійських студій в Нью-Йорку (1986–91). Зосередився переважно на графіці (вона в нього сюжетна й експресивна), зокрема на деревориті й лінориті. З мистецького погляду найцінніші його дереворити «Юнак», «Бандурист», «Тореадор», «Рибалка», «Цезар», «Черниця», композиції «Харон», «Молитва», «Еспанський каприс», «Прометей», «Кавказ», «Плач», пейзажі «Над озером», «Сонце», «Тиша», «Дерево», «Водні лілеї», а з елегійних — цикл ангелів. Успішно працював як обдарований надзвичайною творчою уявою та широкими тематичними концепціями живописець. Близький йому й експресіонізм. Учасник річних виставок «Товариства молодих українських митців» у Нью-Йорку й Чикаґо (1955–58), 7-ї виставки Об’єднання митців українців Америки (1960), графічної виставки трьох українських митців у Барнард коледжі (1966; обидва — Нью-Йорк). У 1957 експонував твори «Червоні жупани», «Етюд міста» (обидва — олія), «Молитва», «Бандурист», «Шукання», «Плач» (усі — дереворит), «Натюрморт» (лінорит), «Композиція» (дерево, метал). Персональна виставка — в Українському інституті Америки (Нью-Йорк, 1963). Разом з братом упорядкував архів батька.