Перебийніс Василь
ПЕРЕБИ́ЙНІС Василь (20. 12. 1895 (01. 01. 1896), с. Малі Пузирки Заславського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 13. 11. 1966, Лондон) — живописець і графік. Перші малярські навики здобув у школі рисування і малювання при Почаївській лаврі (Тернопільська обл.). Закінчив Київську мистецьку школу (1915); навчався в Петербурзькій (1916–18), Українській (Київ, 1918; клас Ф. Кричевського), Краківській (1921–26; викладачі В. Яроцький, В. Вайс) академіях мистецтв, паризькому відділі Краківської академії мистецтв (1928–29; викладач Ю. Панкевич). У 1926–42 мешкав у Парижі; еволюціонував від класицизму й реалізму через кубізм і сюрреалізм до власної оригінальної мистецької мови, наближеної до реалізму. Створював пейзажі, символістичні композиції, 1925–39 — рисунки на українські історичні теми. Відомий також як автор театральних декорацій та проєктів костюмів. 1942 — в Німеччині; допоміг організувати дві українсько-французькі виставки. Від 1946 — у Лондоні, де творчо працював майже 20 р. Здебільшого писав портрети, уявні волинські краєвиди, натюрморти, а також рисунки для українських часописів. За характером творчості близький до постімпресіонізму. 1963 опубліковано книгу «Василь Перебийніс. Життя і творча праця» (Лондон). Учасник мистецьких виставок у Львові від 1931. Серед робіт — «У кав’ярні» (1931). Після смерті митця дружина передала частину його картин радянському посольству з проханням розмістити їх в українських музеях, але роботи П. не потрапили до них, а ті, що зберігалися в Національному музеї у Львові (256 творів), знищено 1952.
Рекомендована література
- Василь Перебийніс: Каталог виставки. Лондон, 1964;
- Посацька Д. Василь Перебийніс — український митець з Парижа // Галицька брама. № 7–8. Л., 2011;
- Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мист-ва ХХ ст. Л., 2013.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
