Петровська Тетяна Василівна

ПЕТРО́ВСЬКА Тетяна Василівна (19. 08. 1962, м. Феодосія, нині АР Крим) — поетеса, педагог. Членкиня НСПУ (2000). Кандидат педагогічних наук (2014). Премія імені Г. Косинки (2012). Дитинство та юність минули у Могилеві-Подільському на Він­нич­чині. Закінчила Пере­яслав-Хмельницький педагогічний ін­ститут (нині м. Пере­яслав Київської обл., 1991). Учителювала; від 2001 — за­ступник директора з на­вчально-виховної роботи Софіївсько-Борщагівської загальноосвітньої школи (нині Бучанського р-ну Київської обл.), від 2013 — директор Київського комунального поза­шкільного на­вчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді», від 2019 — Центру до­професійної під­готовки На­вчально-наукового ін­ституту роз­витку освіти Національного авіаційного університету (Київ). Як педагог приділяє увагу роз­витку образного мовле­н­ня молодших школярів на уроках літературного чита­н­ня. Авторка про­грами та на­вчально-методичних посібників «Поетика» (К., 2010) для 1—4 кл. У поезіях оспівує джерельну чистоту почут­тів, закоханість у рідний край, пошану до прадавніх традицій предків. Низку віршів П. поклали на музику композитори Т. Димань, Г. Пів­ньова, І. Якубовська, С. Зінченко, їх вміщено до збірників пісень та романсів «Сині фіалки» (2007), «Школа — наша берегиня», «Нотні сходинки» (обидва — 2011; усі — Київ). Упорядкувала та видала збірки поезій своїх учнів: «Пісня дзвоника» (К., 1997), «Проліски надій» (Кагарлик, 1997), «Сонячна пелюстка» (К., 2002).