Петровська Тетяна Василівна

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРО́ВСЬКА Тетяна Василівна (19. 08. 1962, м. Феодосія, нині АР Крим) — поетеса, педагог. Членкиня НСПУ (2000). Кандидат педагогічних наук (2014). Премія імені Г. Косинки (2012). Дитинство та юність минули у Могилеві-Подільському на Вінниччині. Закінчила Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (нині м. Переяслав Київської обл., 1991). Учителювала; від 2001 — заступник директора з навчально-виховної роботи Софіївсько-Борщагівської загальноосвітньої школи (нині Бучанського р-ну Київської обл.), від 2013 — директор Київського комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді», від 2019 — Центру допрофесійної підготовки Навчально-наукового інституту розвитку освіти Національного авіаційного університету (Київ). Як педагог приділяє увагу розвитку образного мовлення молодших школярів на уроках літературного читання. Авторка програми та навчально-методичних посібників «Поетика» (К., 2010) для 1–4 кл. У поезіях оспівує джерельну чистоту почуттів, закоханість у рідний край, пошану до прадавніх традицій предків. Низку віршів П. поклали на музику композитори Т. Димань, Г. Півньова, І. Якубовська, С. Зінченко, їх вміщено до збірників пісень та романсів «Сині фіалки» (2007), «Школа — наша берегиня», «Нотні сходинки» (обидва — 2011; усі — Київ). Упорядкувала та видала збірки поезій своїх учнів: «Пісня дзвоника» (К., 1997), «Проліски надій» (Кагарлик, 1997), «Сонячна пелюстка» (К., 2002).

Завантажити статтю