Трійницький Сергій Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ТРІЙНИ́ЦЬКИЙ Сергій Миколайович (01. 09. 1882, с. Галайки Таращанського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 02. 02. 1948, Москва) — мистецтвознавець, геральдист. Походив із козацько-старшинського роду. Закінчив Санкт-Петербурзьке училище правознавства (1904). У 1905–06 заснував видавництво і друкарню «Сіріус», також видавав журнал «Гербовед» (1913–14), на сторінках якого опублікував свої статті «Гербы графов Разумовских» (1913, сентябрь), «О переменении прежней Запорожской печати» (1914, май), «О учинении в Слободские полки и регулярные роты на знамена гербов» (1914, июнь–июль). Від 1918 працював у Державному Ермітажі (Санкт-Петербург): хранитель відділів коштовностей і старожитностей, від 1918 — директор, від 1927 — завідувач відділу декоративно-ужиткового мистецтва. 1923–25 і 1928 виїздив у наукові відрядження у Берлін, Париж, Лондон. Намагався протидіяти державній політиці, спрямованій на розпродаж за кордон унікальних пам’яток мистецтва. 1931 звільнений без права відновлення. 28 лютого 1935 заарештований і висланий на 3 р. у м. Уфа (Башкортостан, РФ), де працював у музеї. Після звільнення переїхав до Москви, був науковим співробітником Музею фарфору та фаянсу; від 1945 — завідувач відділу декоративно-ужиткового мистецтва Державного музею образотворчого мистецтва. За деякими даними, 1946 чи 1947 захистив докторську дисертацію про європейську порцеляну. Реабілітований 1989.

Завантажити статтю