Трійницький Сергій Миколайович

ТРІЙНИ́ЦЬКИЙ Сергій Микола­йович (01. 09. 1882, с. Галайки Таращанського пов. Київської губ., нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 02. 02. 1948, Москва) — мистецтво­знавець, геральдист. Походив із козацько-старшинського роду. Закінчив Санкт-Петербурзьке училище право­знавства (1904). У 1905–06 заснував видавництво і друкарню «Сіріус», також видавав журнал «Гербовед» (1913–14), на сторінках якого опублікував свої стат­ті «Гербы графов Разумовских» (1913, сентябрь), «О пере­менении прежней Запорожской печати» (1914, май), «О учинении в Слободские полки и регулярные роты на знамена гербов» (1914, июнь—июль). Від 1918 працював у Державному Ермітажі (Санкт-Петербург): хранитель від­ділів коштовностей і старожитностей, від 1918 — директор, від 1927 — завідувач від­ділу декоративно-ужиткового мистецтва. 1923–25 і 1928 ви­їздив у наукові від­рядже­н­ня у Берлін, Париж, Лондон. Намагався протидіяти державній політиці, спрямованій на роз­продаж за кордон унікальних памʼяток мистецтва. 1931 звільнений без права від­новле­н­ня. 28 лютого 1935 заарештований і висланий на 3 р. у м. Уфа (Башкорто­стан, РФ), де працював у музеї. Після звільне­н­ня пере­їхав до Москви, був науковим спів­робітником Музею фарфору та фаянсу; від 1945 — завідувач від­ділу декоративно-ужиткового мистецтва Державного музею образотворчого мистецтва. За деякими даними, 1946 чи 1947 захистив докторську дисертацію про європейську порцеляну. Реабілітований 1989.