Плохинський Михайло Мелентійович
ПЛОХИ́НСЬКИЙ Михайло Мелентійович (1864, Курська губ., Росія — 1906, Харків) — історик-архівіст. Член Харківського історико-філологічного товариства (1889), член-кореспондент Московського археологічного товариства (1893). Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Працював у 1-й чоловічій гімназії Харкова; водночас — штатний архіваріус Харківського історичного архіву (1888–97), архіваріус архіву Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. У Харкові здійснював каталогізацію та опис місцевого відділення архіву Малоросійської колегії. 1898 за дорученням Московського археологічного товариства відряджений до Чернігівської губ., де описав понад 20 місцевих монастирських, церковних, відомчих і приватних архівів, зробив копії найцінніших документів 16–19 ст. Результатом його праці стала монографія «Архивы Черниговской губернии» (Москва, 1899). Основний напрям наукових досліджень — соціально-економічні та етнографічні відносини 17 –18 ст. на Слобожанщині та Лівобережжі України. Автор праць «Гетман Мазепа в роли великорусского помещика», 1892; «Иноземцы в Старой Малороссии [греки, цыгане, грузины]» ч. 1, Москва, 1905), багатьох публікацій в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества», а також часописі «Этнографическое обозрение» та ін.
Рекомендована література
- Леміш Н. О. М. М. Плохинський і його праця «Архивы Черниговской губернии» // Сумська старовина. 2011. № 33–34.
Завантажити статтю
Людина 
