Плохинський Михайло Мелентійович

Визначення і загальна характеристика

ПЛОХИ́НСЬКИЙ Михайло Меленті­йович (1864, Курська губ., Росія — 1906, Харків) — історик-архівіст. Член Харківського історико-філологічного товариства (1889), член-кореспондент Московського археологічного товариства (1893). Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Працював у 1-й чоловічій гімназії Харкова; водночас — штатний архіваріус Харківського історичного архіву (1888—97), архіваріус архіву Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. У Харкові здійснював каталогізацію та опис місцевого від­діле­н­ня архіву Малоросійської колегії. 1898 за доруче­н­ням Московського археологічного товариства від­ряджений до Чернігівської губ., де описав понад 20 місцевих монастирських, церковних, ві­домчих і приватних архівів, зробив копії найцін­ніших документів 16—19 ст. Результатом його праці стала моно­графія «Архивы Черниговской губернии» (Москва, 1899). Основний напрям наукових досліджень — соціально-економічні та етно­графічні від­носини 17 —18 ст. на Слобожанщині та Лів­обереж­жі України. Автор праць «Гетман Мазепа в роли великорус­ского помещика», 1892; «Иноземцы в Старой Малорос­сии [греки, цыгане, грузины]» ч. 1, Москва, 1905), багатьох публікацій в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества», а також часописі «Этно­графическое обозрение» та ін.

Літ.: Леміш Н. О. М. М. Плохинський і його праця «Архивы Черниговской губернии» // Сумська старовина. 2011. № 33—34.

Я. С. Калакура

Завантажити статтю