Стельмащук Галина Григорівна
СТЕЛЬМАЩУ́К Галина Григорівна (06. 05. 1943, с. Городині Торчинського, нині Луцького р-ну Волинської обл., у свідоцтві про народження — 10. 05. 1943, Луцьк) — етнограф і мистецтвознавець. Кандидат історичних наук (1983), доктор мистецтвознавства (1994), професор (1996). Дійсний член НАМУ (2017). Премія імені С. Гординського (2002). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2018), орден мистецтв АМУ 1-го ступеня (2023). Членкиня НТШ (1986), НСХУ (1989). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1971). Працювала науковим співробітником Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1976–89); від 1989 — у Львівській АМ: від 1993 — професор, від 2003 — завідувач кафедри історії і теорії мистецтв. Наукові дослідження в галузях етнології, історії та теорії декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавчої критики. Велику увагу приділяє дослідженню творчості українських митців, що проживають за межами України. Авторка розділів у колективних працях, зокрема «Народні художні промисли УРСР» (К., 1986), «Общественный, семейный быт и духовная культура населения Полесья» (Минск, 1987), «Материальная культура. Полесье» (1988), «Украинские Карпаты: Культура» (1988; обидві — Київ), «Лемківщина» (1999), 6-томної «Історії Гуцульщини» (2001, співавт.; обидві — Львів), 5-томної «Історії української культури» (т. 2, 2002), «Україна — козацька держава» (2005; обидві — Київ); статті «Вбрання» у виданнях «Історія декоративного мистецтва України. Мистецтво ХІХ ст.» (т. 3, 2009), «Історія декоративного мистецтва України. Від найдавніших часів до пізнього середньовіччя» (т. 1, 2010), «Історія декоративного мистецтва України» (т. 4, 2011; усі — Київ), а також низки статей в ЕСУ, каталогів. Співавторка навчальних посібників і підручників «Українське народне мистецтво» (Л., 1994), «Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва» (1995), «Українське народознавство» (2004; обидва — Київ). Організаторка мистецьких акцій, кураторка художніх виставок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Український народний одяг XVII — початку ХІХ ст. в акварелях Ю. Глоговського. К., 1988 (співавт.); Традиційні головні убори українців. К., 1993; Український стрій. Л., 2000 (співавт.); Давнє вбрання на Волині. Лц., 2006; Микола Опанащук: творчий портрет митця: Графіка, малярство. Л., 2007; Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва ХХ ст. Л., 2013; Христина Кишакевич-Качалуба: корені роду, спадкоємність поколінь, художня творчість: Графіка. Скульптура. Малярство. Реставрація творів. Декор.-ужиткове мист-во. Л., 2018; Українське народне вбрання. Л., 2019; Марія Гарасовська-Дачишин. Україна і світ у творчості мисткині. Л., 2020; Історія традиційних українських прикрас. К., 2020 (співавт.); Традиційний стрій етнографічних груп українців Карпат. Л., 2021; Князь Всеволод Кармазин-Каковський. Художня творчість, науково-дослідницька праця, педагогічна діяльність. Л., 2022.
Рекомендована література
- Галина Стельмащук: Бібліогр. покажч. Л., 2004;
- Голубець О. Галина Стельмащук // Укр. мист-во. 2004. № 3;
- Переоцінюючи мистецькі цінності: З нагоди пам’ятної дати в житті Г. Стельмащук // Образотворче мист-во. 2005. № 2;
- Федорук О. Погляд вченого та педагога // Дзвін. 2023. № 9–10;
- Цимбала Л. Галина Стельмащук: Двадцять років завідування кафедрою історії і теорії мистецтва // Народознавчі зошити. 2023. № 6;
- Матоліч І. Галина Стельмащук // З історії українського мистецтвознавства: становлення, провідні особистості, наукові установи, навчальні заклади, сучасні проблеми. Ів.-Ф., 2023.
Завантажити статтю
Людина 