Рубан Олег Олексійович

РУ́БАН Олег Олексі­йович (05. 06. 1997, с. Штепівка Лебединського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 02. 03. 2023, по­близу с-ща Ямпіль Кр­аматорського р-ну Донецької обл., похований 08. 03. 2023 у с. Короваї Лубенського р-ну Полтавської обл.) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). На­вчався в Лебединському вищому професійному училищі лісового господарства. Восени 2017 вступив до лав Збройних сил України. 2018—21 проходив службу за контрактом у зоні проведе­н­ня операції Обʼ­єд­наних сил на території Донецької обл. Тривалий час мешкав у с. Короваї. 2021—22 працював в охорон­ному холдингу «Група швидкого реагува­н­ня» в Києві. 26 лютого 2022 добровольцем вступив до Територіальної оборони Києва. Від квітня того ж року у складі 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України звільняв міста Буча, Ірпінь Київської обл. і Вовчанськ Харківської обл.  У березні 2023 під без­перервними артилерійськими об­стрілами без втрат завів свою групу на бо­йову позицію та ефективно організував оборону. Олег Рубан вчасно виявив приховану атаку та організував від­би­т­тя нападу. Загинув від кулі снайпера. У квітні 2023 на фасаді Штепівської загальноосвітньої школи від­крито меморіальну дошку. У грудні того ж року провулок Пушкіна у с. Короваї пере­йменовано на його честь.

Завантажити статтю