Рубан Олег Олексійович

Визначення і загальна характеристика

РУ́БАН Олег Олексійович (05. 06. 1997, с. Штепівка Лебединського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 02. 03. 2023, поблизу с-ща Ямпіль Краматорського р-ну Донецької обл., похований 08. 03. 2023 у с. Короваї Лубенського р-ну Полтавської обл.) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Навчався в Лебединському вищому професійному училищі лісового господарства. Восени 2017 вступив до лав Збройних сил України. 2018–21 проходив службу за контрактом у зоні проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької обл. Тривалий час мешкав у с. Короваї. 2021–22 працював в охоронному холдингу «Група швидкого реагування» в Києві. 26 лютого 2022 добровольцем вступив до Територіальної оборони Києва. Від квітня того ж року у складі 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України звільняв міста Буча, Ірпінь Київської обл. і Вовчанськ Харківської обл.  У березні 2023 під безперервними артилерійськими обстрілами без втрат завів свою групу на бойову позицію та ефективно організував оборону. Олег Рубан вчасно виявив приховану атаку та організував відбиття нападу. Загинув від кулі снайпера. У квітні 2023 на фасаді Штепівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну дошку. У грудні того ж року провулок Пушкіна у с. Короваї перейменовано на його честь.

Завантажити статтю