ЛІС-МАРКЕ́ВИЧ Пшемислав (Lis-Markiewicz Przemysław; 04. 07. 1973, м. Тарнув Малопольського воєводства, Польща) — польський україніст-літературо­знавець, письмен­ник, пере­кладач. Доктор філософії у сфері гуманітарних наук (2022, «українська література»). Закінчив факультет управлі­н­ня та зовнішньої торгівлі Економічної академії (1998), юридичний факультет (2014), факультети іноземних мов (2017, «англійська філологія») та неофілології (2018, «українська філологія») Університету імені А. Міцкевича в По­знані, юридичний факультет Східноєвропейського університету (Луцьк, 2017). Від 2017 за­ймається адвокатською практикою. Засновник (2017) і голова По­знанського товариства імені І. Франка, діяльність якого зосереджена на популяризації української культури та літератури, зокрема ініці­йовано пере­клади польською мовою творів таких українських письмен­ників, як Б. Артемов, М. Йогансен, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Лис, Л. Ніцой, У. Самчук, Олесь Ульяненко, І. Франко, Ю. Яновський. Проводить просвітницьку роботу щодо роз­ʼясне­н­ня окремих питань історії України. У соцмережах надає українцям без­оплатну правову допомогу та організовує для них по всій території Польщі без­коштовні семінари. Автор художніх творів польською мовою «Spowiedź ducha» (2019), «Uszwock» (2020), «Żyrardów» (2021), «Mariupol» (2022), а також українською — «Москаль» (2020), «Ендек» (2021). У його пере­кладі польською мовою окремими ви­да­н­нями ви­йшли повість «Пере­хресні стежки» та пʼєса «Украдене щастя» І. Франка (2019), повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (2023), роман «Квіти Содому» Олеся Ульяненка (2023; усі — По­знань). Наукові дослідже­н­ня: українське літературо­знавство, порівняльне українсько-польське літературо­знавство, творчість Ю. Вин­ничука, Олеся Ульяненка та І. Франка.