Козлов Євгеній Юрійович

КОЗЛО́В Євгеній Юрі­йович (09. 08. 2002, с. Нечаяне Миколаївського р-ну Миколаївської обл. — 18. 08. 2022, с-ще Зайцеве Бахмутського р-ну Донецької обл., похований у рідному селі) — військовик. Солдат. Герой України (2024, посмертно). Служив радіотелефоністом мінометної батареї та гр­анатометником 1-го баталь­йону 4-ї бригади оперативного при­значе­н­ня імені Героя України сержанта С. Михальчука (бригада швидкого реагува­н­ня «Рубіж») Національної гвардії України. З першого дня повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) стримував навалу противника по­близу с. Трьохізбенка Щастинського р-ну Луганської обл. Він першим помітив на­ступ ворога і 2-ма по­стрілами з РПГ-7 знищив 2 танки та близько 10 окупантів. У тому бою під по­стійними об­стрілами не лише зупиняв противника, а й налагоджував звʼязок між під­роз­ділами, щоб наносити точні удари по окупаційним військам та забирати своїх поранених. На початку березня під час нерівного бою з російською роз­від­групою потрапив у полон. Через місяць, за­знавши тортур, був повернений завдяки обміну військовополоненими. Від літа 2022 тримав оборону по­близу м. Сіверськодонецьк Луганської обл. Ризикуючи своїм жи­т­тям, еваку­йовував цивільне населе­н­ня, яке ховалося від об­стрілів на території хімічного під­приємства «Азот» та Науково-виробничого обʼ­єд­на­н­ня «Сіверськодонецький склопластик». На­прикінці літа 2022 разом із по­братимами утримував позиції на східних околицях Зайцевого. Під час одного зі штурмів під­роз­діл Євгенія Козлова знищив 4 ворожі танки, 2 ББМ, 3 легкові автомобілі, близько 2-х взводів піхоти. За­знавши втрат, ворог вирішив накрити українські позиції мінометним вогнем. Євгеній Козлов і надалі продовжував пере­давати координати противника своїм по­братимам, аж доки один зі снарядів не ро­зі­рвався поряд із ним.

Завантажити статтю