Зурков Павло Едуардович
ЗУРКО́В Павло Едуардович (05(18). 11. 1906, Харків — 03. 05. 1968, м. Магнітогорськ Челябінської обл., РФ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1958), професор (1959). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1962). Державні нагороди СРСР. Навчався у Томському університеті (1927–29) та Сибірському технологічному інституті в м. Томськ (1929–31), закінчив Свердловський гірничий інститут (1933; нині м. Єкатеринбург; обидва — РФ). У студентські роки працював на шахтах у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., на комбінаті «Уралвугілля» та Магнітогорському руднику. 1933–34 — заступник директора Туринського гірничого технікуму (Свердловська обл.); 1939–41 — у Свердловському гірничому інституті; 1942–44 — завідувач кафедри гірничої справи Криворізького гірничорудного інституту на евакуації у м. Нижній Тагіл (Свердловська обл.); 1944–47 — завідувач однієї з кафедр, декан гірничо-металургійного факультету Нижньотагільського індустріального інституту; 1947–68 — у Магнітогорському гірничо-металургійному інституті. Наукові дослідження: розробка родовищ відкритим способом, буро-вибухові роботи, гірничо-вибухова сейсміка. Вивчав досвід видобутку руди на Криворіжжі та впроваджував його на Уралі; розробляв засади техніки безпеки для відновлення шахт Кривбасу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Стахановские методы в горнорудной промышленности. Свердловск; Москва, 1937; Открытые разработки. Москва, 1941; Безопасность труда на открытых разработках. Москва, 1942; Экономика горной промышленности: Учеб. пособ. Нижний Тагил, 1943; Разработка рудных месторождений открытым способом. Свердловск; Москва, 1953; Отвальное хозяйство горнорудных карьеров. Москва, 1960 (співавт.); Разработка месторождений полезных ископаемых с монолитной закладкой. Москва, 1970 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
