Горошко Борис Борисович

ГОРО́ШКО Борис Борисович (31. 08. 1985, смт Вишнівець Збаразького р-ну, нині с-ще Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 05. 04. 2022, по­близу с-ща Велика Новосілка Волноваського р-ну Донецької обл., пере­похований 21. 07. 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові) — військовик. Під­полковник. Герой України (2024, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Закінчив Харківський університет Повітряних сил (2006). У 2006—09 служив у 301-му зенітному ракетному полку Повітряних сил Збройних сил України (м. Нікополь Дні­пропетровської обл.). Був учасником миротворчих місій ООН у Ліберії та Конґо. 2009—22 — у 12-й окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого В. Павленка Сухопутних військ Збройних сил України (м. Новий Калинів Самбірського р-ну Львівської обл.). Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) виконував над­складні бо­йові зав­да­н­ня. 5 квітня 2022 Борис Горошко як командир екіпажу разом зі штурманом Б. Чичурою та бортовим авіаційним техніком В. Сіндієм здійснював на вертольоті Мі-8 політ на оточений російськими військами комбінат «Азов­сталь» у м. Маріуполь Донецької обл. Під час цієї місії унаслідок влуча­н­ня 2-х російських ракет Борис Горошко та В. Сіндій загинули, а Б. Чичура зник без­вісти. Спочатку льотчиків місцеві жителі поховали неподалік паді­н­ня вертольоту на окупованій території, а 4 травня 2023 завдяки пере­мовинам їхні тіла були ексгумовані та пере­дані на під­контрольну Україні територію.

Завантажити статтю