Горошко Борис Борисович

Визначення і загальна характеристика

ГОРО́ШКО Борис Борисович (31. 08. 1985, смт Вишнівець Збаразького р-ну, нині с-ще Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 05. 04. 2022, поблизу с-ща Велика Новосілка Волноваського р-ну Донецької обл., перепохований 21. 07. 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові) — військовик. Підполковник. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Закінчив Харківський університет Повітряних сил (2006). У 2006–09 служив у 301-му зенітному ракетному полку Повітряних сил Збройних сил України (м. Нікополь Дніпропетровської обл.). Був учасником миротворчих місій ООН у Ліберії та Конґо. 2009–22 — у 12-й окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого В. Павленка Сухопутних військ Збройних сил України (м. Новий Калинів Самбірського р-ну Львівської обл.). Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) виконував надскладні бойові завдання. 5 квітня 2022 Борис Горошко як командир екіпажу разом зі штурманом Б. Чичурою та бортовим авіаційним техніком В. Сіндієм здійснював на вертольоті Мі-8 політ на оточений російськими військами комбінат «Азовсталь» у м. Маріуполь Донецької обл. Під час цієї місії унаслідок влучання 2-х російських ракет Борис Горошко та В. Сіндій загинули, а Б. Чичура зник безвісти. Спочатку льотчиків місцеві жителі поховали неподалік падіння вертольоту на окупованій території, а 4 травня 2023 завдяки перемовинам їхні тіла були ексгумовані та передані на підконтрольну Україні територію.

Завантажити статтю