Ширінський Харіс Ганеєвич
ШИРІ́НСЬКИЙ Харіс Ганеєвич (31. 01. 1949, м. Лозова Харківської обл. — 01. 12. 2021, Херсон) — співак (баритон). Заслужений артист України (1995). Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (Таллінн, 1979). Закінчив Харківський інститут мистецтв (1976; кл. Т. Веске). 1978–82 — соліст Ворошиловградської філармонії (нині Луганськ). Від 1982 — соліст Херсонської філармонії, водночас від 2010 викладав у Херсонському університеті: від 2013 — професор кафедри музичного мистецтва. Гастролював у Білорусі, Естонії, Росії, Болгарії, Угорщині, Німеччині. У репертуарі — твори А. Вівальді, Ґ. Генделя, Й.-С. Баха, М. Римського-Корсакова, С. Рахманінова, М. Мусоргського, Дж. Верді, І. Карабиця, І. Шамо, Є. Станковича. Виконує програми: «Шедеври європейської оперної класики», «Т. Шевченко в музиці», «Поезія І. Франка та Лесі Українки в музиці», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Моя любов — моя земля», «Російський романс», «П. Чайковський, С. Рахманінов, С. Свиридов та інші». Партії: Грязной («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Кум, Циган («Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського), Фіґаро («Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта), Ріґолетто (однойменна опера Дж. Верді).
Рекомендована література
- Михальова Є. Коли душа співає… // Прапор Перемоги. 1980, 15 берез.