Шестак Володимир Володимирович
ШЕСТА́К Володимир Володимирович (10. 05. 1916, м. Жмеринка Вінницького пов. Подільської губ., нині Вінницької обл. — осінь 1984, Вінниця) — актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1967), заслужений діяч мистецтв УРСР (1978). Навчався у Харківському інституті торгової кооперації (1934–36), на Вищих режисерських курсах при Державному центральному театрі ляльок у Москві (1936–37; викладач С. Образцов). Від 1938 (з перервою) –у Вінницькому театрі ляльок, де пройшов шлях від актора, режисера до директора і головного режисера. Працював в Алтайському (м. Барнаул, РФ, 1941–44) та Дніпропетровському (нині Дніпро, 1944–45) театрах ляльок.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Лісові друзі» В. Шестака, Є. Ровенського (1946), «За щучим велінням» Є. Тараховської (1949), «П’ятак і п’ятачок» Н. Гернет (1956), «Сонячні промені» (1961), «Пригоди в зачарованому місті» (1962), «Боги, чорти, люди» (1970), «Наш веселий Колобок» (1971), «Котигорошко» (1977) Г. Усача, «Украдений м’яч» Б. Сватоня (1966), «Великий Іван» С. Образцова, С. Преображенського (1967), «Чортів млин» І. Штока (1969), «Мишенятко Мицик» Ю. Чеповецького (1970), «Донька білої берези» А. М’ястківського (1972), «Маленька фея» В. Рабадана (1976), «Веселі ведмежата» М. Поливанової (1979).
Рекомендована література
- Мельник Л., Горбанський П. Театр Володимира Шестака // Лялькарі України. К., 2003. Вип.1.