Суботін Андрій Валерійович

Визначення і загальна характеристика

СУБО́ТІН Андрій Валерійович (19. 07. 1987, с. Толбузино Амурської обл., РФ — 07. 05. 2022, м. Маріуполь Донецької обл.) — правознавець, прикордонник. Капітан юстиції (2022, посмертно). Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно). Народився в родині прикордонників на Далекому Сході, багато разів переїздив до нового місця служби батька. Згодом із батьками переїхав в Україну. Закінчив Київську загальноосвітню школу № 69. З юнацьких років готувався вступити до Національної академії Прикордонної служби України, однак не пройшов медичну комісію. Здобув юридичну освіту та військове звання молодшого лейтенанта у Національному авіаційному університеті (2009). Згодом, працюючи юристом на Київщині, отримав ще 2 вищі освіти й успішно пройшов адаптаційний курс у професію адвоката. Від 2019 — юрист Донецького прикордонного загону (Маріуполь). Часто виїздив у відрядження на передові позиції. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) разом із бійцями полку «Азов» тримав оборону Маріуполя. 26 березня отримав поранення, лікувався у шпиталі на території комбінату «Азовсталь». Згодом повернувся на позиції. 5 травня під вибухами одружився зі своєю дівчиною — маріупольчанкою поетесою та військовою журналісткою Валерією Карпиленко, яка певний час працювала як помічник начальника пресслужби Донецького прикордонного загону, а 2015–17 та від 27 лютого 2022 була у пресслужбі «Азову». Через 2 дні після одруження та за 9 днів до наказу українського вищого військового керівництва про збереження життя та здоров’я Маріупольського гарнізону й припинення оборони міста Андрій Суботін загинув у бою на СП «Темний». Його дружина від 17 травня 2022 до 10 квітня 2023 перебувала у російському полоні.

Завантажити статтю