Струве Людвиґ Оттович

СТРУ́ВЕ Людвиґ От­тович (20. 10(01. 11). 1858, Санкт-Петербург — 04. 11. 1920, Сімферополь) — астроном. Батько О. Струве. Закінчив Дерптський університет (нині м. Тарту, Естонія, 1880). Працював 1880—83, 1885—86 у Пулковській обсерваторії в Санкт-Петербурзі. 1883—85 по­глиблював зна­н­ня в університетах і обсерваторіях Бонна, Ляйпциґа (обидва — Німеч­чина), Парижа та Мілана. 1883 захистив магістерську дисертацію «Сравнение результатов наблюдений Проциона и соседних с ним звезд, наблюдавшихся в Пулково», 1887 — докторську дисертацію «Новые определения кон­стант прецес­сии и движения Солнечной Системы». 1886—94 — в Астрономічній обсерваторії Дерптського університету; 1894—98 — екс­траординарний, від 1898 — ординарний професор, водночас 1894—17 — директор Астрономічної обсерваторії, 1912—19 — декан фізико-математичного факультету Харківського університету; 1919—20 — завідувач кафедри астрономії Таврійського університету. Основні напрями наукової роботи зосереджені у галузі позиційної астрономії. Виконав багаторічне фундаментальне дослідже­н­ня, присвячене уточнен­ню контуру Місяця та обчислен­ню його середнього радіусу шляхом опрацюва­н­ня даних шести повних місячних затемнень (1884—1910); ви­вчав по­двійні зорі, зокрема неодноразово звертався до теми обсервацій системи Проціона; ви­значав положе­н­ня зір та досліджував їх власні рухи: започаткував тривалі серії спо­стережень для скла­да­н­ня каталогів схилень зодіакальних (1898—1902) та приполярних зір (1907—15); виконував про­граму з ви­значе­н­ня положень зір­реперів для великого навколоземного астероїда (433) Ерос (1900—01); ви­вчав короткоперіодичну комету 14/Р Вольфа. Він уточнив по­стійну прецесії, обчислив швидкість оберта­н­ня Галактики та ви­значив координати апексу Сонця.

Завантажити статтю