Равський Вінцент
РА́ВСЬКИЙ Вінцент (молодший; 26. 11. 1850, Львів — 04. 09. 1927, там само) — архітектор. Брат К. Равського. Навчався у Львівській технічній академії (1869—72) та Віденській політехніці (1873—74). Від 1876 — уповноважений будівничий у Львові. Від 1877 — член, 1908—09 — голова Політехнічного товариства у Львові. Один з організаторів і голова оргкомітету Архітектурної виставки у Львові в 1910. Споруджував у різних напрямах історизму (переважно неоренесансу та необароко, «стилю піттореск») за власними проєктами житлові, громадські, промислові та адміністративні будинки. Серед реалізованих проєктів у Львові — житлові будинки на нинішній вул. І. Франка, № 2—4 (1883—84, скульптор Л. Марконі), власні вілли на вул. Матейка, № 8 (1892—94), на нинішній вул. Чупринки, № 61 (1896), вілла Я. Русоцької на вул. І. Франка, № 68 (1898), колишній будинок дирекції залізниці на нинішній вул. Січових Стрільців, № 3 (1885—87, скульптор Л. Марконі), будинок друкарні на вул. Лінде (нині Ліста), № 4 (1895), дім Політехнічного товариства на нинішній вул. Дудаєва, № 9 (1901—06). Збудував палац Лянцкоронських у Тартакові (нині село Червоноградського р-ну Львівської обл., 1898).
Літ.: Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. Л., 2008.
Ю. О. Бірюльов
Рекомендована література
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. Л., 2008.
Фотоілюстрації
Людина 
