Райс Леопольд
РАЙС Леопольд (24. 02. 1882, с. Солуки, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 1942 або 1943, Львів) — архітектор. Закінчив Віденську політехніку, у 1907—08 проходив практику у Відні та у Львові в фірмах З. Кендзерського, Ю. Сосновського і А. Захаревича. 1909 отримав концесію на будівництво та відкрив власне архітектурне бюро на вул. Академічна (нині проспект Т. Шевченка, № 26) у Львові. 1910 брав участь у Першій виставці архітектури у Львові. Був колекціонером леополітани та юдаїки. Від 1925 — член кураторії (комітету) з опіки над пам’ятками єврейського мистецтва, де займався питаннями архітектури. Від того ж року — судовий експерт у справах будівництва. Найактивніше працював у період до початку 1-ї світової війни. Спорудив у той час у Львові: будинок батька — Я. Райса — на нинішній вулиці Вороного, № 9 (1906—07), житлові будинки Я. Райса на вул. Обертинська (нині Зарицьких), № 4, на вул. Обозова (нині Волощака), № 3, 5 (усі — 1910), дім Д. Гамбер на вул. Сонячна (нині М. Куліша), № 31 (1911—12), новий будинок єврейської громади на вул. І. Федоровича, № 27 (1912—13, співавтор А. Шлєєн), лазню на площі Бема (князя Святослава), № 5 (у радянський час — автовокзал, не зберігся), будинки Ш. Попса на вул. короля Лещинського (нині братів Міхновських), № 33—33а (усі — 1912), Ю. Френкеля на вул. Сапєги (нині С. Бандери), № 69 (1913, співавтор Л.-М. Карасінський), Н. Менша на площі Ринок, № 15 (1913—14, реконструкція). У міжвоєнний час займався реконструкціями синагог «Золота Роза», «Темпель», Я. Ґлянцера і Великої передміської після погрому 1918 (1919—21), обладнав мікву в кагальному будинку на вул. Різницька (нині Наливайка), № 5 (1922). У 1936 спорудив 2 житлові будинки у стилі функціоналізму на вул. Пелчинська (нині Вітовського), № 26 і 28. Зробив реконструкцію синагоги у с. Буданів (нині Чортківського р-ну Тернопільської обл., 1922) і побудував санаторій львівського товариства ремісників «Яд Харуцим» у Великому Любені (нині с-ще Львівського р-ну Львівської обл., 1930—32). Загинув у львівському гетто.
Літ.: Бірюльов Ю. Єврейська архітектурна спадщина Львова. Л., 2022.
Ю. О. Бірюльов
Рекомендована література
- Бірюльов Ю. Єврейська архітектурна спадщина Львова. Л., 2022.
Фотоілюстрації
Людина 
