Ривкін Ісак Давидович
РИ́ВКІН Ісак Давидович (27. 09. 1914, Мінськ — 05. 05. 1977, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — фахівець у галузі гірничої механіки. Доктор технічних наук (1967), професор (1973). Закінчив Московський гірничий інститут (1941). Відтоді працював на виробництві. Від 1942 — у Науково-дослідному гірничорудному інституті (м. Кривий Ріг): від 1958 — завідувач відділу гірничого тиску. Заклав наукові основи підземного видобутку руд; ініціював використання в СРСР звукометричного (мікросейсмічного) методу оцінки стійкості гірничого масиву та небезпечності його раптового самообвалення; заснував метод розрахункових функціональних характеристик, який застосовують для визначення допустимих розмірів відшарувань та ціликів у гірничо-видобувних регіонах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Звукометрический метод наблюдения проявлений горного давления. Москва, 1956 (співавт.); Особенности обрушения пород висячего бока рудных залежей Криворожского бассейна // Горный журнал. 1959. № 4; Зона влияния очистных работ в мощных крутопадающих пластообразных рудных залежах // Там само. 1970. № 8 (співавт.); Причины и пути устранения массовых проявлений горного давления у лежачего бока залежи // Там само. 1971. № 7 (співавт.); Новые возможности звукометрического метода наблюдения проявлений горного давления // Там само. 1977. № 10 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
