Рижов Олег Борисович

РИЖО́В Олег Борисович (30. 06. 1956, м. Хабаровськ, РФ — 03. 12. 2001, м. Ялта, АР Крим) — культурний діяч, піаніст, композитор. Заслужений діяч мистецтв України (1997). Державна премія АР Крим (1996). Член НСКУ (1987). Закінчив Одеську консерваторію (1980; кл. Л. Ґінзбурґ). Від 1982 — у м. Ялта: художній керівник Будинку культури, 1984–85 — концертмейстер, 1985–2000 — художній керівник Ялтинського відділення Кримської філармонії, 2000–01 — директор, художній керівник Кримської філії Всеукраїнського центру фестивалів і концертних програм. Концертував як піаніст. Був режисером-постановником численних різножанрових концертних програм, культурних акцій, творчих звітів майстрів мистецтв і художніх колективів Криму, благодійних концертів, зокрема міжнародного фестивалю мистецтв «Біля Чорного моря», міжнародного фестивалю хорової музики імені Ф. Шаляпіна, міжнародного форуму класичного мистецтва «Зірки планети». Художній керівник і головний режисер громадської організації «Фонд “Нові імена”» (1998–2001). Автор інструментальних п’єс «Гуцульське капричіо» для фортепіано (1986), «Інтермецо для флейти» (1988), «Попурі на теми оперет І. Кальмана» (1989); музичних казок для дітей «Коли в царя не болить голова» (1989), «Чарівна сопілочка» (1991); пісень, романсів, інструментальних п’єс.

Завантажити статтю