Римар Ярослав Васильович

РИ́МАР Ярослав Васильович (31. 01. 1956, м. Джезказган Карагандинської обл., Казахстан) — фахівець у галузі будівництва й архітектурної реставрації. Кандидат технічних наук (2010). Член НСАУ (1993). Державна премія України в галузі архітектури (1997). Закінчив Львівські будівельний технікум (1978) і політехнічний інститут (1985). У 1978–80 працював у науково-дослідному реставраційному відділі Львівської міжобласної спеціальної реставраційної майстерні; 1980–88 — в архітектурно-реставраційному відділі Львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні; 1988–96 — керівник конструкторської групи, 1997–2002 — керівник інженерної майстерні, від 2002 — головний інженер, від 2006 — директор інституту «Укрзахідпроєктреставрація» (Львів). Автор та співавтор низки проєктів реставрації, реконструкції та пристосування пам’яток архітектури в Львівській та багатьох ін. областях України. Брав участь у реставрації пам’яток архітектури: палацу Перені в м. Виноградово (нині Берегівського р-ну) та палацової споруди «Білий дім» у м. Мукачево Закарпатської обл. (обидва — 1980), будівлі Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАНУ (1987), монастирського корпусу ансамблю монастиря Кармелітів босих (1996), будинку на площі Ринок, № 2 у Львові (1998–2002), монастиря св. Миколая чину св. Василія Великого у с. Крехів Жовківського (нині Львівського) р-ну (1990–96), вілл «Ґражина» та «Світезянка» у м. Трускавець (нині Дрогобицького р-ну, 2000), палацового комплексу (ратуша) на вул. М. Шашкевича, № 22 у м. Золочів (2017) Львівської обл.

Завантажити статтю