Рудницький Яків

РУДНИ́ЦЬКИЙ Яків (1865, м. Стрий, нині Львівської обл. — після 1939) — архітектор. На­вчався у Львівській політехнічній школі. Від 1913 — уповноважений будівничий у Львові, член Львівського Товариства уповноважених будівничих. До 1926 працював у Львові, пере­важно виконуючи проєкти церков з модерністською транс­формацією традиційних візантійських взірців. 1902 брав участь у львівському конкурсі типових проєктів греко-католицьких церков і отримав від­знаку журі. 1909 брав участь у ви­ставці релігійного мистецтва у Львові та Першій хліборобській ви­ставці у Стрию. Від 1926 працював у Пере­мишлі (нині Під­карпатського воєводства, Польща) вчителем у чоловічій фахово-доповнюючій школі, зокрема викладав рисунок. Головні твори: пере­будова Ставропігійського ін­ституту у Львові (спільно з І. Левинським, 1904, нині вул. І. Федоровича, № 11), церкви Івана Золотоустого у с. Поляни (нині Під­карпатського воєводства, 1909—14), св. Бориса і Гліба у с. Тучапи (нині Львівського р-ну, 1909—30), Христа Царя у с. Ветлина (нині Під­карпатського воєводства, 1913—28, зруйнована у 1950), св. Івана Хрестителя у с. Вербіж (нині Стрийського р-ну, 1914—28), Успі­н­ня Пресвятої Богородиці у м-ку Лопатин (нині с-ще Червоно­градського р-ну Львівської обл., 1928).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю