Савенець Андрій Миколайович
САВЕНЕ́ЦЬ Андрій Миколайович (05. 09. 1977, смт Корнин Попільнянського р-ну, нині с-ще Житомирського р-ну Житомирської обл.) — поет, критик, перекладач. Член АУП (1998) та НСПУ (2000). Премії імені П. Куліша (2020), часописів «Авжеж!» (Житомир, 1997), «Literatura na Świecie» (Варшава, 2021). Закінчив Житомирський педагогічний університет (1999). Здобув докторат із гуманітарних наук у Люблінському католицькому університеті (2005). Учителював (1999–2000); викладав англійську мову в Житомирському училищі культури (2000–01). Від 2001 — у Польщі. 2006–10 — ад’юнкт Гуманітарно-економічної академії в Лодзі; 2005–23 — учитель української мови Приватного ліцею імені І. Падеревського в Любліні; 2016–23 — асистент, ад’юнкт кафедр візантійсько-слов’янської культури та слов’янських мов і перекладознавства Люблінського католицького університету. Автор поетичних збірок «Introspecto» (1996), «Символ Сиґми» (1998; обидві — Житомир); монографії «Поезія у перекладі: “українська” Шимборська» (Люблін; Ж., 2006), низки літературознавчих та критичних статей. Перекладає українською мовою польську й англомовну поезію. Серед перекладів — «Butterfly = Метелик» Я. Шевчук (Ж., 2002), «Wersja wydarzeń = Версія подій» (Люблін, 2005) та «Może to wszystko = Може, це все» (Ольшаніка, 2011) В. Шимборської, «Poemat o mieście Lublinie = Поема про місто Люблін» Ю. Чеховича (Люблін, 2005), «Різдво Христове» (Гайнівка, 2014) та «Мати Божа» (Холм, 2015) М. Паліакі, «Два роки, вісім місяців і двадцять вісім ночей» (Л., 2017), антологія «Lublin z dala, Lublin z bliska = Люблин здаля, Люблин зблизька» (Люблін, 2017; автор передмови, біограм, коментарів), «По кому поздвін» Е. Гемінґвея (2018), «Золотий дім» С. Рушді (2019; обидва — Львів), «Віслава Шимборська. 100 віршів» (Т., 2023). Польською мовою переклав твори «Barykady na Krzyżu» Ю. Ґудзя (2014), «Poprzednie życie» М. Рябчука (2018), «Worochtarium» О. Друля, Ю. Андруховича та О. Бойченка (2019), «Krótka historia ukraiskiego feminizmu» М. Ябченка, Ю. Вус та І. Кипібіди, «Charków 1938» О. Ірванця (обидва — 2024; усі — Люблін).
Рекомендована література
- Білоус П. «До себе манить шир нового тла...» // Авжеж. 1998. № 38–39.
Завантажити статтю
Людина 
