Теміркая Юнус

ТЕМІРКА́Я Юнус (03. 01. 1915, с. Уркуста Ялтинського пов. Таврійської губ., нині Бахчисарайського р-ну, АР Крим — 13. 09. 2004, Сімферополь) — кримськотатарський поет. Член НСПУ (1993). Закінчив Кримський педагогічний інститут (Сімферополь, 1939). Учителював. 1944 депортований в Узбекистан. Працював на виробництві, викладав у Наманганській обл. Від 1992 — у Сімферополі. Дебютував 1934 віршем «Яш ишчи достума» («Молодому другу робітнику») в ялтинській районній газеті «Ударник». Окремими виданнями вийшли поетичні книги «Сабалар тазелеги» («Ранкова свіжість», 1970), «Дагъ чокърагъы» («Гірський струмок», 1972), «Танълар» («Зорі», 1976), «Джан эзгилерим» («Мотиви душі», 1983), віршована повість «Амет-хан» (1980; усі — Ташкент), збірка віршів «Сонъки тёллерим» («Останні творіння», Сф., 1995) та ін. Поезії Т. наповнені чуттєвістю та відкритістю, вони відразу переміщують читача у світ його образів. Перекладені українською мовою вірші вміщені в багатомовній антології «На нашій, на своїй землі» (кн. 1, 1995), двомовній збірці «Світло над дорогою» (2001; обидві — Київ), «Літературна Україна», «Кримська світлиця» тощо.

Завантажити статтю