ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Смовський Костянтин Авдійович

СМО́ВСЬКИЙ Костянтин Авдійович (21. 05(02. 06). 1889, с. Гнідинці Лохвицького пов. Полтавської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 08. 03. 1960, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Михайлівське артилерійське училище у Санкт-Петербурзі (1913). У роки 1-ї світової війни — командир кінно-гірської гарматної батареї на фронті, запасної гарматної батареї у Москві. Після Лютневої революції 1917 долучився до українського руху, обраний делегатом 3-го Всеукраїнського військового з’їзду від Московського гарнізону (листопад 1917). Викладав у 2-й Юнацькій військовій школі в Києві. У січні 1918 сформував і очолив гарматну батарею Гайдамацького коша Слобідської України, брав участь у вуличних боях у Києві з більшовицькими повстанцями, зокрема за завод «Арсенал» і мости через Дніпро. У березні 1918 призначений помічником військового коменданта у м. Острог (нині Рівненського р-ну Рівненської обл.); у жовтні того ж року організував і очолив гарматну батарею Окремого чорноморського коша, приєднався до антигетьманського повстання Директорії УНР. Розгорнув її у Чорноморський гарматний полк, воював на більшовицькому фронті. Взимку 1919 у боях на Лівобережній Україні був поранений (втратив око), потрапив у полон, з якого втік. Учасник 1-го Зимового походу Армії УНР у складі збірної гарматної бригади Волинської дивізії (грудень 1919 — травень 1920). Командував Лубенським кінним імені Максима Залізняка полком і 1-ю бригадою Окремої Кінної дивізії. Після інтернування у Польщі мешкав у таборах у Вадовицях, Стшалкові, Каліші. 1929 вступив на контрактну службу до Війська Польського. На початку 2-ї світової війни у вересні 1939 брав участь у боях із німцями, потрапив у полон. У січні 1940 звільнений. Після нападу Німеччини на СРСР восени 1941 прибув до Києва, брав участь в організації підрозділів української допоміжної поліції, що воювали з радянськими партизанами. Входив до штабу Української національної армії. Від 1945 мешкав у Німеччині, від 1950 — у США. Очолював Союз українських ветеранів. Його військово-теоретичні публікації та спогади, опубліковані у діаспорних часописах, зібрані у виданні «Моя служба Батьківщині» (Вишгород, 2020).

Рекомендована література

  1. Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995;
  2. Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
  3. A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Przemyśl, 2009.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
військовик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
885871
Вплив статті на популяризацію знань:
62
Бібліографічний опис:

Смовський Костянтин Авдійович / К. Є. Науменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-885871.

Smovskyi Kostiantyn Avdiiovych / K. Ye. Naumenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-885871.

Завантажити бібліографічний опис

Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
В. В. Мараєва
Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Й. Щусь
Єременко
Людина  |  Том 9  |  2009
В. Ю. Чехутська
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору