Фесенков Василь Григорович
ФЕСЕНКО́В Василь Григорович (01(13). 01. 1889, м. Новочеркаськ, нині Ростовської обл., РФ — 12. 03. 1972, Москва) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1928), професор (1933), академік АН СРСР (1935) і АН Казахської РСР (1946). Заслужений діяч науки Казахської РСР (1947). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський університет (1911), де був залишений для підготовки до професорського звання: 1915–20 — приват-доцент кафедри астрономії, спостерігач Астрономічної обсерваторії. 1912–14 поглиблював знання в Паризькому університеті, стажувався в обсерваторіях Парижа та Ніцци (Франція). 1917 захистив магістерську дисертацію «О природе Юпитера». 1920 представив у Харківському університеті докторську дисертацію «Эволюция Солнечной системы», однак захист не відбувся, бо на той час наукові ступені відмінили. 1920–22 — професор кафедри механіки Донського політехнічного інституту (Новочеркаськ) та професор кафедри астрономії Новочеркаського педагогічного інституту; 1922–31 — засновник і директор Державного астрофізичного інституту (Москва); водночас 1923–30 — професор фізико-технічного відділення педагогічного факультету 2-го Московського університету; 1930–36 — завідувач Кучинської обсерваторії, 1936–39 — директор Державного астрономічного інституту, 1933–35 — професор кафедри астрономії, 1935–49 — завідувач кафедри астрофізики Московського університету; 1942–50 — засновник і директор Інститут астрономії і фізики Казахської РСР; 1950–64 — директор Астрофізичного інституту АН Казахської РСР (нині носить його ім’я; обидва — Алма-Ата, нині Алмати). Засновник і головний редактор «Астрономического журнала» (1924–64). Наукові дослідження: небесна механіка, фотометрія, фізика Сонця, зірок, планет, Місяця, туманностей, зоряна астрономія, атмосферна оптика, природа зодіакального світла, метеоритика, космогонія, історія астрономії, приладобудування. За його ініціативи була побудована Астрофізична обсерваторія поблизу Алма-Ати (1946–52).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Détermination de l’albedo de la Terre. Х., 1915; О природе Юпитера // Зап. Харьков. ун-та. 1917. Кн. 3–4; Фотометричний каталог 1155 зiр у межах вiд 90° до 79°5′ пiвнiчної деклінацiї за спостереженнями, що проводились в 1916–1919 роках у Харкiвськiй астрономiчнiй обсерваторiї, i обробленi Росiйським астрофiзичним iнститутом. Х., 1926; Исследование фотометра Цельнера Харьковской Астрономической Обсерватории // Публікації Харківської астрономічної обсерваторії. 1928. Т. 2; Космогония Солнечной системы. Москва, 1944; Метеорная материя в межпланетном пространстве. Москва; Ленинград, 1947; Современные представления о Вселенной. Москва; Ленинград, 1949; Корпускулярная радиация как фактор эволюции Солнца и звезд. Москва, 1952; Избранные труды: Солнце и Солнечная система. Москва, 1976; Избранные труды. Метеориты и метеорное вещество. Москва, 1978.
Рекомендована література
- Исаков О. В. Василий Григорьевич Фесенков. Москва, 1961;
- Идлис Г. М. Василий Григорьевич Фесенков (К 100-летию со дня рождения). Москва, 1989;
- Еремеева А. И. Василий Григорьевич Фесенков (к 120-летию со дня рождения) // Земля и Вселенная. 2009. № 4;
- Балишев М. А. Астрономічні дослідження у Харкові наприкінці ХІХ ст. — першій половині ХХ ст. К., 2022.
Завантажити статтю
Людина 
