Садовський Михайло Вікентійович
Визначення і загальна характеристика
САДО́ВСЬКИЙ Михайло Вікентійович (29. 07. 1887, Київ — 29. 12. 1967, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1944). Закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві та Київське піхотне юнкерське училище (1912). Під час 1-ї світової війни — на фронті: офіцер 167-го піхотного Острозького полку. На службі в українському війську від кінця 1917: старшина Головної шкільної управи Генштабу, начальник персонального відділу, канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР (1919–20). Після інтернування Армії УНР у Польщі від 1921 мешкав у Каліші та Варшаві, був співзасновником і головою Українського воєнно-історичного товариства, головним редактором щорічника «За державність». 1945 виїхав до Німеччини, 1952 — до Канади. Заснував у Торонто Український воєнно-історичний інститут (поновив видання збірника «За Державність») і Музей українського війська при ньому. Вміщував публікації в українській діаспорній періодиці.