Садовський Михайло Вікентійович
САДО́ВСЬКИЙ Михайло Вікентійович (29. 07. 1887, Київ — 29. 12. 1967, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР (1944). Закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві та Київське піхотне юнкерське училище (1912). Під час 1-ї світової війни — на фронті: офіцер 167-го піхотного Острозького полку. На службі в українському війську від кінця 1917: старшина Головної шкільної управи Генштабу, начальник персонального відділу, канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР (1919–20). Після інтернування Армії УНР у Польщі від 1921 мешкав у Каліші та Варшаві, був співзасновником і головою Українського воєнно-історичного товариства, головним редактором щорічника «За державність». 1945 виїхав до Німеччини, 1952 — до Канади. Заснував у Торонто Український воєнно-історичний інститут (поновив видання збірника «За Державність») і Музей українського війська при ньому. Вміщував публікації в українській діаспорній періодиці.
Рекомендована література
- Биковський Л. Ваймарські часи: Спомини, 1945. Денвер, 1970;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Л., 1995;
- Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995;
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.
Завантажити статтю
Людина 
